У ритмі Києва: що тут змушує серце іноземців битися швидше

10:00  |  17.11.2021
Київ Воздвиженка

Київ — це хрустка перепічка, черги в Макдональдсі, постійні затори, каштани та недобудоване метро на Троєщину. Таким він здається для нас, місцевих жителів. Однак, є ті, хто вперше тут побував і має зовсім інший асоціативний ряд. Нам закортіло дізнатися, якою бачать нашу столицю іноземні туристи.

“Київ – це зв’язок недосяжності з жителями і смачна їжа”

Ділан у центрі столиці

Я приїхав сюди із Алжиру два роки тому. У нас громадяни від’їжджають до Франції, оскільки наші держави мають гарні стосунки завдяки колишній колонізації та державній мові (можливо хтось не знає, але французькою розмовляють майже всі). Однак, я вирішив відправитися в іншу подорож –  полетіти до України. Це можна порівняти із лотерейним квитком. 

Спочатку було вкрай важко у спілкуванні: більшість людей тут говорить українською та російською мовами, не володіючи навіть базовими навичками англійської. Я збагнув, що швидше опаную державну мову, ніж вони зрозуміють моє прохання. 

Мене здивувала столиця довірою людей один до одного. У транспорті пасажири, сідаючи позаду автобусу, спокійно передають великі купюри через ряд людей, котрі стоять, а потім таким самим ланцюжком повертається назад до копійки здача. Моя країна не може похизуватися такою чесністю жителів.  

Не можу забути смак українського борщу, який скуштував у місцевому ресторані. Навіть намагався приготувати вдома схожий, не зовсім вдало. Певно, причиною тому є колорит, талановиті кухарки і сезонні продукти. Традиційний напій — горілка теж сподобалась, бо ми через вологий клімат переважно п’ємо пиво, іноді вино, а кус-кус заміняє борщ. 

Обожнюю Поштову площу, курити з друзями кальян біля Дніпра, милуватися заходом сонця та радіти, що витягнув-таки щасливий лотерейний квиток.   

“Київ – це божевільна погода, скупчення історичних місць і місто іноземних студентів”

Хасан задумався про сенс життя на мосту Хрещатика 

Я – громадянин Банґладешу, приїхав взимку на навчання до України. Перші враження були неоднозначні: красиві пейзажі, виставка з льодових фігур, -14 ° і дівчата з голими ногами у кросівках. Але далі чекали ще більші сюрпризи —замість чергового морозного дня до столиці прийшло потепління з дощем. Декілька пар шкарпеток, рукавички і підштаники довелось зняти, а тим часом дівчата і далі ходили із відкритими щиколотками.  Мені важко було зрозуміти логіку та увійти в оцей божевільний ритм погоди.

 Здивувався не менше тому, що чимало мешканців не знають, як дістатися до певних історичних місць.Були випадки, що ми знаходились навіть майже біля Софії Київської , а дехто казав, що це Михайлівський собор.

Тут навчається чимало студентів із країн Африки та Азії через низьку вартість в університетах і можливість влаштуватись на підробітки. Інколи, це змушує забувати, що ми перебуваємо в Україні. 

А ще мені настільки сподобались розкішне оздоблення церков, людний Андріївський узвіз, Маріїнський парк і Оболонська набережна, що у мене закінчилась пам’ять на телефоні. Не знаю навіть, який Київ красивіший: вдень чи вночі…але він однозначно лишиться в серці. 

“Київ – постійні затори і люди, котрі завжди кудись поспішають ”

Еліна відвідала Національний ботанічний сад ім. М.М.  Гришка

Моя мама родом із України, проте ми ще в дитинстві переїхали на татову Батьківщину – Грецію. Античні міста та нова культура заполонили серце, але не виштовхнули звідти національну приналежність. Останній раз відвідувала Київ 2 роки тому. Отож, поділюсь деякими спостереженнями. 

Метро завжди переповнене, а таксі стоять у кілометрових заторах. Жителі постійно кудись біжать: я зупинилась, щоб сфотографувати пса на Хрещатику та поділитися шматком булочки з пташками поблизу Макдональдса та помітила, як жінка тягнула хлопчика за руку подалі від тварин, бо не мала часу на забаганки дитини. Теж саме, коли запитала у таксиста, чи бував він у місцевому театрі та чи куштував київську перепічку, відповідь прозвучала така ж сама – “нема коли”. 

Дивує те, що українці досі не навчились толерантно ставитися до представників інших культур і релігій. На вулиці доводилось часто чути жарти-образи у бік темношкірих чи мусульман.

Я отримала задоволення, відвідавши Ботанічний сад Гришка, Воздвиженку, Русанівські фонтани. Незважаючи на те, що Києву є чим приємно здивувати гостей, йому є куди ще і рости, рівняючись на європейські столиці.  

“Київ – це другий Берлін ”

Що можу сказати?  Для мене Київ – це другий Берлін. Я тут вперше і тому маю дивовижні відчуття, ніби не виїжджав із дому. Коли ми ще пролітали над Україною, я помітив високі будівлі, як хмарочоси, та зелені широкі поля. Але, якщо чесно, очікував побачити набагато більше старих будиночків. 

Не бути концентруватися на схожих рисах, краще назву відмінні. Я прокатався трамваєм і потягом, ціни тут на транспорт набагато нижчі. Те ж саме стосується вартості продуктів у супермаркетах. Я витрачаю щомісячно в середньому 300-350євро на їжу (близько 9 тисяч гривень). Тут як мені сказали, це середня зарплата. 

 Денні проводить відпустку біля Дніпра

Мені запам’ятався випадок, коли запитав у перехожого, я хочу м’ясо, де можна купити, а він думав, що я хочу зустрітися, бо ці слова співзвучні (Iwannameat -meet). Я показав йому Google-перекладач. 

Проте, не беручи до уваги мовні непорозуміння, хочеться відзначити чистоту міста. Парки тут прибрані, відвідувачі-курці викидають недопалки у смітник. Не знаю, можливо, так лише поблизу визначних місць. Найбільше вразив Андріївський узвіз із картинними галереями під небом. 

Читайте також:  Де можна відчути дух Франції в Києві. 

“Київ – це “Мекка” смачної їжі” 

 Ще 5 років тому я приїхав сюди із Лівії навчатися на перекладача.  Тоді столиця здалася мені сірою, погода не радувала, йшов дощ  і я не мав парасольки. Примхливі умови змусили відчути, наче опинився в Англії. “Подружитися з Києвом – буде нелегко,”— зробив я висновок.

Мухамед біля корпусу Київського національного лінгвістичного університету 

 Пізніше я допоміг жінці декількома гривнями доплатити покупки у супермаркеті, по очам помітив, що вона  здивувалася доброті іноземця. Через декілька днів зустрілися знову, виявляється, вона продавчиня галантереї неподалік моєї квартири. Хотів придбати парасольку, а жінка вирішила подякувати ще раз, зробивши знижку 40%. 

Тоді я відчув, Київ — не такий вже і великий, і наповнений добрими жителями. Тут діти діляться іграшками, люди похилого віку – порадами і домашньою випічкою, а молодь —лайфхаками списування на екзаменах. 

Ще помітив, у ресторанах і кав’ярнях різних кухонь світу настільки завжди людно, що можна назвати столицю України “Меккою смачної їжі”. Сподобались вареники із капустою, узвар і Київський торт. 

І незважаючи на закінчення бакалаврату з однієї спеціальності, все-таки вирішив лишитися тут ще для отримання другої — міжнародний менеджмент. А там далі може і побудую сім’ю з прекрасною українкою. 

“Київ – це насичене нічне життя та красиві дівчата”

Я — власник турецької туристичної компанії “Galatatour”. Відвідую часто Київ для підписання договорів із українськими колегами. Мій перший приліт сюди згадую і серце шалено б’ється: тоді на мене напали на вулиці вночі, хотіли викрасти телефон і гаманець, але мої навики самооборони допомогли зберегти життя. Потім були випадки, коли нетверезі чоловіки у центрі чіплялись до жінок і нам із другом доводилось їх захищати. 

Метін зустрів дівчат на Майдані Незалежності 

Але навіть це не зупинило мене відвідувати нічні клуби. Красиві дівчата здатні запаморочити голову і вкрасти серце. Дружба з кількома з них триває до нині. А деякі і не хочуть навіть спілкуватися, думають нам від них потрібні лише стосунки на одну ніч. Любі жінки, це не так. 

Я не шанувальник Києва. Він мені здається дуже шумним. Тут чимало заводів, підприємств, хочеться більше зелених зон, спокійних місць, як у менших містах України.

Читайте також: Де в Києві краще не гуляти на самоті. 

“Київ — круті місця для селфі та смачні десерти”

Я приїздила до своєї знайомої в Київ. Вона показала мені, де збирається молодь на вихідних, що п’ють, їдять і де відриваються вночі. Мені було  комфортно спілкуватися з громадянами завдяки російській мові, то ніякого мовного бар’єру не відчула. 

Селена радіє українським смачним десертам 

Київ славиться історичним минулим, тож не оминула я і пам’ятки архітектури, заходила у декілька церков і милувалась співом хору. Оскільки, я ще та любителька солодощів, то тільки-но тільки-но бачила вишукані яскраві тортики чи еклери, відразу діставала гаманець. Інтер’єр кав’ярень приносить теж естетичну насолоду і чимало селфі.

Існує вислів: “Побачити Париж … і померти ”. Говорячи про Україну, можна сказати інакше: “Побачити Київ… і закохатися!”

“Київ у реальності красивіший, ніж на фото”

Всім привіт, мене звати Вассім і я громадянин Тунісу. Відвідування Києва з друзями було незвичним досвідом. Я тут побув лише два дні, але встиг оцінити щирість жителів. Вони ніколи не відмовлять, якщо попросити їх побути трішки фотографом і зможуть розповісти дещо про столицю. 

Васім із друзями влаштував фотосесію нічним містом 

Архітектура міста, запах кави і свіжих круасанів із пекарень — ці три речі залишаться у моїй пам’яті. Київ, до речі, виглядає краще, ніж на світлинах в Інтернеті. Дорогі ціни і хитрі таксисти —  от ці дві речі хотілось би стерти зі спогадів. 

Наостанок скажу, мрію приїхати ще раз і поглянути на місто з іншого ракурсу. 

Читайте також: Сім готелів Києва, які вас здивують

“Київ — такий далекий, але близький серцю”

Це дуже далека і неймовірна країна. Я багато читав, перш ніж приїхати з Колумбії. Був дуже здивований, що найглибша станція метро Європи знаходиться в Києві, а ще тут одна з найкоротших і найширших центральних у світі.

Каміло згадує теплі моменти про Київ 

Також сподобався клімат. Лякали, що тут божевільна погода, але мені пощастило прогулятися без дощу навіть. 

Що не сподобалось? Вуличні собаки, нетверезі інколи люди та безхатченки у переходах. Також тут процвітає корупція в університетах: українські друзі декілька разів при зустрічі розповідали про хабарі за екзамени. 

А ще я раджу іншим туристам попередньо вивчити базову лексику української чи російської, я довго розпитував у магазинах ціни на продукти і намагався пояснити назви продуктів. 

Проте, відзначу непогану англійську поліцейських і медиків, які допомагали моєму однокласнику одного разу під час подорожі. 

Вирушаючи з Києва на Батьківщину, я познайомився з дівчиною в аеропорту, і випадково забув книгу на кріслі. Певно, то хороша причина повернутися.

Аня Калиниченко

Читайте Мой Киев в Телеграме telegram ico!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: