Нещодавно стало відомо, що Київ впроваджує у міську екосистему так звані “живі стіни”. Таке інноваційне рішення для багатьох киян стало сюрпризом. Сьогодні ми разом розберемося, чому такий спосіб озеленення є корисним для міста, що може принести в урбаністичне середовище та продемонструмо приклади європейського вертикального озеленення.
Ідея вертикального озелення не нова — її вже давно використовують у світі. Ідея вертикального саду знайшла своє втілення в творіннях французького ботаніка і дизайнера Патріка Блана, більшість інсталяцій якого знаходиться в Парижі. Перша вертикальна інсталяції була створена в 1988 році — фурору вона не викликала, однак приємне враження у глядачів залишила. На сьогоднішній час найбільш популярними країнами, які використовують технологію вертикального озеленення, є Сінгапур, Німеччина, Франція, Італія та Мехіко.
До слова, таке використання зелені часто зустрічається саме в прогресивних містах, які дбають про екологію та майбутнє покоління — звісно ж, додамо, що такий міський ландшафт є естетичним та виглядає доволі футуристично. Однак, для подібного озелення підходять далеко не всі рослини, адже, неправильно підібрані, вони можуть навіть нашкодити стінам будинків. Тому, зазвичай, фахівці намагаються застосовувати низькорослі або карликові види, висотою до 30-35 см. Такі саджанці підтримують достатню вологу та водночас не руйнують фасади споруд.
Крім естетики, вертикальні сади приваблюють своєю здатністю очищати повітря від пилу та шкідливих речовин, насичувати його фітонцидами ти життєдайною вологою, що так необхідно міським жителям. У столиці цю ідею запропонував Олександр Возний — начальник в Управлінні екології та природних ресурсів КМДА. Свою ініціативу під назвою “МістоЖивихСтін” він аргументував і корисним впливом для містян, і невеликим бюджетом, адже на подібні формування наразі не можуть виділити великі кошти з бюджету міста.
Читайте також: Добропарк — перлина Київщини та місце для відпочинку
Дівочий виноград на фасаді будівлі, Австрія
Для столичного озелення обрали дівочий виноград Вічі — цей сорт винограду є декоративним та квітне упродовж усього сезону. Серед плюсів:
Як бачимо? плюсів у Вічі, окрім його естетичного вигляду, чимало, однак логічно перерахувати і його мінуси.
Пагони винограду заповзають під дах і руйнують його, а якщо вони потраплять у ринву — то засмічують злив, тож вкрай важливо здійснювати вчасне обрізання рослини. Також коріння дівочого винограду поширюється на кілька метрів навколо, завдаючи клопоту іншим рослинам, і може стати причиною руйнування фундаменту — саме тому за рослиною потрібен пильний догляд.
І останнє — дівочий виноград навесні дуже довго прокидається, а його пагони можуть виглядати непривабливо, якщо вчасно не зробити обрізання. Попри це все, будь-яке озелення міста потребує ретльного догляду, будь-то сквер, парк чи звичайна клумба.
Читайте також: Тактмед та військова підготовка: де у столиці підготуватися до бойових дій: курси, семінари
Першими об’єктами у столиці, на яких проведуть озеленення, стануть житлові будівлі та школи у Солом’янському районі. До слова, таку ініціативу підтримав і зірковий ведучий Дмитро Комаров — меценати передали саджанці винограду, тож вже незабаром жителі Соломянки стануть першими, хто побачить вертикальне озелення.
Однак схожі споруди є в столиці і зараз. Наприклад, це легендарна будівля-павільйон “Квіти України” — ще минулого року всі охочі могли милуватися розкішним виглядом фасаду, на якому красувався 30-річний виноград.
На жаль, забудовник незаконно його знищив, а за самий павільйон зараз судиться автор будинку Микола Левчук, якого, фактично, хочуть залишити без авторских прав. Повертаючись до теми вертикального озеленення, подібні споруди є і в інших районах столиці, однак, за задумом Возного, вони мають стати масовим явищем у Києві, і наразі над цим вже активно працюють.
Читайте також: Безпечні для відпочинку місця у столиці: арт-платформи, лекції та вистави. Частина
Готельно-офісний комплекс в Сінгапурі Parkroyal on Pickering
Чимало людей зі скепсисом прийняли еко-ініціативу, здебільшого посилаючись на те, що зелені фасади можуть руйнувати стіни будинків. Однак це не зовсім так — банальний догляд за рослинами допоможе уникнути цього, а от користі таке озелення принесе набагато більше.
Міські жителі зможуть отримати більш чисте екологічне середовище. Крім того, зелень позитивно вплива на психо-емоційний стан людини, натомість бетонні джунглі потроху відходять в минуле. Погодьтеся, набагато приємніше зранку бачити з вікна своєї квартири зелений оазис, ніж сіру сусідню багатоповерхівку.
Готель у Сінгапурі
Інтеграція рослин в урбаністичне середовище вже стає пріоритетом для сучасного планування житлових кварталів. Яскравий взірець цього — Сінгапур, де зелені хмарочоси повсюду тішать око. Подібні фасади роблять не тільки на житлових приміщеннях, але й на офісних та готельних спорудах. Поширена ця техніка і у Мексиці, Італії та В’єтнамі, де архітектори сміливо втілюють свої ідеї у багатоповерхівках.
Зважаючи на реальний стан справ у світі, вже сьогодні людству потрібно замислюватись про те, що вони залишать після себе. Подібні еко-ініціативи допомагають робити міста екологічнішими, що, своєю чергою, позитивно впливає на життя людини, її фізичне та психологічне здоров’я. Власне, з таких маленьких кроків і починається покращення урбаністичного середовища.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] Читайте також: «Живі» будинки у Києві — як у світі впроваджують верти… […]