Американський режисер Майя Дерен за своє недовге життя встигла не лише виїхати з України, отримати приз у Каннах, попрацювати з геніальним Марселем Дюшаном, а й стати однією із головних авторок американського авангарду. Нею надихалися ключові фігури експериментального кіно, такі як Стен Брекідж та Барбара Хаммер, а серед її найвідоміших послідовників був сам Девід Лінч.
Народилася Майя Дерен 29 квітня 1917 року в місті Київ в освіченій єврейській сім’ї. Батько дівчини Соломон Деренковський був психіатром, мати Марія Фідлер – актрисою. При народженні була названа Елеонорою, на честь популярної італійської актриси Елеонори Дузе, однак у 1943 році стала Маєю Дерен. Майя — на честь індіанського племені, а Дерен — скорочений варіант її прізвища.
Коли їй було 5 років, через захоплення Києва більшовиками та посилення антисемітських настроїв, її родина емігрувала до США.
Читайте также: Перша українка в Голівуді — акторка Анна Стен
Її пам’ятають за яскраву зовнішність – чорне кучеряве волосся, різнокольоровий, яскравий одяг, який вона шила власноруч.
Біографи пишуть, що Елеонора змалку прагнула виразити себе. Спочатку вона вивчала журналістику та політологію, захоплювалася фотографією, потім працювала секретарем засновниці першої афроамериканської танцювальної компанії Кетрін Данем.
Під час гастролей у Голлівуді Дерен відкрила для себе кіно. Згодом Майя скаже: «Якби я не жила за часів кіно, я могла бути співачкою чи танцівницею, але фільм — це набагато дивніший танець. У кіно я можу пустити у танець сам світ».
В 1943-му році Майя Дерен відзняла свій перший, і найвідоміший, фільм «Південні тенета». П’ятнадцятихвилинна німа короткометражка, знята за 250 доларів у будинку режисерів стала чи не найголовнішою картиною американського авангарду. Дивує бюджет кінороботи, про який Дерен якось сказала: «виробництво мого фільму вимагає стільки грошей, скільки у Голлівуді зазвичай витрачають на тюбик помади».
«Полудневі тенета» це поєднання вигадки та реальності, незвичний монтаж та символічні деталі. На думку дослідників творчості режисерки, Дерен ставила перед собою завдання занурити глядача у стан гіпнотичної завороженості, вивеси його за межі реального часу та простору. Досягалося це за допомогою дзеркал, гри світла, тіні, зміни оптичних ракурсів та інших кіноприйомів.
На той час таке кіно було новаторським і викликало здивування. Однак на фестивалі в Каннах, куди Майя приїхала в 1947 році, «Південні тенета» справили справжній фурор, були удостоєні Міжнародного призу за експериментальне кіно, потрапили до Бібліотеки Конгресу та стали зразковим прикладом сновидячого кінематографу.
Читайте также: «Буба Касторський»: життя та еміграція актора Бориса Січкіна
В 1946 році Майя стала першим лауреатом стипендії Гуггенхайма за роботу в кіно. Отриманий грант дозволив їй поїхати на Гаїті досліджувати ритуали вуду. На острові вона провела в сукупності майже два роки, відзнявши велику кількість відеоматеріалу. Дослідники були вражені тим, як беззастережно місцеві жителі допустили її до обрядів.
Після повернення до США Майя написала книжку про гаїтянські ритуали та практикувала обряди як жриця. Кажуть, гаїтяни вірили, що у цю жінку могли вселятися духи богів, а у нападах гніву вона могла кидатися холодильниками.
Померла Майя Дерен 13 жовтня 1961 від крововиливу в мозок. Деякі джерела пишуть, що у неї була гіпертонія у спадок від батька. Проте існують твердження, що вона ще від початку 40-х років вживала амфетамін. На думку друзів Дерен, саме наркотики та виснаження стали причиною її смерті. Її порох розвіяли на горі Фудзі.
Близькі їй люди згадували, що в останні роки Майя Дерен часто мріяла про те, що колись повернеться на Батькіщину, в Київ. На жаль, вона не встигла, а її творчість точно на це заслуговує.
Читайте также: Кличка Ворон и предательство Леся Курбаса: жизнь актера Марьяна Крушельницкого
Кадр из «Полуденных сетей» и кадр из «Малхолланд Драйв» Дэвида Линча
Здавалося б, що за стільки років фільми Майї Дерен вже давно мали б перетворитись на кінораритети. Але «мама авангарду» й надалі продовжує надихати режисерів. До прикладу, у 1994 році ще одна киянка Міла Йовович зняла кліп на свою пісню, де фактично зробила римейк на дебютний фільм режисерки.
Надихнула вона й легендарного режисера Девіда Лінча. До прикладу, кадри із фільму «Малхолланд Драйв» нагадують сцени з кінороботи Майї Дерен «Полудневі тенета».
Руслана Сторожук
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] Читайте также: Засновниця американського кіноавангарду: киянка Майя … […]