Електрика — саме на ній ґрунтуються тисячі процесів, які забезпечують людям комфортне проживання. Через російські атаки Україна була змушена ввести віялові відключення електроенергії, тож тепер тисячі людей по всій Україні вчаться використовувати альтернативні джерела енергії та згадують досвід людей, які пережили у свій час бомбардування міст, і як наслідок відсутність благ цивілізації. Сьогодні ділимося досвідом воєнного Лондона, лайфхаками від наших бабусь та дідусів. Все, про те як заощадити енергію та де її знайти.
Під час Другої світової війни Лондон став містом, де німецька авіація неодноразово атакувала цивільну інфраструктуру. Мова йде про ТЕЦ, заводи та фабрики, саме ці об’єкти прагнули знищити німецькі війська, маючи на меті не тільки вбити якомога більше людей, але й залишити, тих хто виживе без світла, газу та води. Річ у тому, що Німеччина була впевнена у своїй перемозі, підкоривши Францію, вона мала такий ж намір стосовно Лондона.
Окрім того, таким чином ФРН хотіла змусити уряд Великобританії підписати так звані мирні угоди. Для того, щоб пришвидшити цей процес вирішили завдати численних ударів по мирних мешканцях. Влада Німеччини очікувала, що народ від розпачу почне тиснути на свій уряд. Гітлер планував налякати цивільне населення, однак вийшло зовсім навпаки. Лондонці ще більше озлобилися, мова про капітуляцію не йшла.
Битва за Лондон розпочалася 7 вересня 1940 року (другий етап), коли Люфтваффе завдали бомбового удару по Лондону. Жителі міста ховалися в підвалах та бомбосховищах, а тим часом німецька авіація знищувала об’єкти інфраструктури. Згодом німецькі бомбардувальники стали регулярно з’являтися над містом. Найбільш трагічним стало 15 вересня, тоді німецька авіація здійснила чи не найбільший наліт на Лондон.
Читайте також: Поїхати, щоб допомогти: в яких країнах кияни можуть бюджетно пережити зиму
Після всього вище описаного постає логічне питання, а як жили в цей час лондонці? Без світла та газу містяни навчилися давати собі раду. Їду варити у дворах на вогні, пили чай на розвалених власних будинків та працювали. Звична рутина не давала лондонцям з’їхати з глузду.
Місто на початок жовтня більше нагадувало суцільну вирву від ракет, однак по вцілілих дорогах їздили листоноші, працювали магазини та навіть деякі кафе. Загалом через німецькі атаки близько 40 тисяч мешканців міста були вбиті, де тисячі поранені чи ті, які назавжди залишилися інвалідами.
Водночас Німеччині не вдалося створити масову паніку, яка б призвела до історії в місті. Люди адаптувалися до повітряних тривог та навіть до бомбардувань. Неабияк допомогли в цьому принципи стоїцизму, люди навчилися жити стійко та сприймати чергові негаразди спокійно й виважено.
Стоїками вважаються ті особи, які «стоять», навіть коли руйнується все навколо, і виконують свій обов’язок до кінця, навіть знаючи, що ніхто не перевірить його. Принципи стоїцизму допомагають долати важкі та темні часи, війна — чудовий тому взірець. Водночас слід зауважити, що стоїцизм не є холодною байдужістю, радше це вміння мислити тверезо навіть у стресових ситуаціях.
Читайте також: Садиба Штамма — психоневрологічний диспансер та зразкова дача в одному будинку
В теперішніх умовах набагато легше знайти способи вижити без електрики. Наші бабусі та дідусі полюбляють слухати радіо у вільний час, але зараз радіоприймачем варто запастися всім. По-перше, воно може працювати на батарейках, а по-друге, таким чином можна дізнатися новини, залишившись без зв’язку. Радіо — це досить бюджетна покупка, можна придбати й за 400 гривень. Радять також зробити запаси сірників, ліхтариків, зокрема і налобних, та воскових свічок.
До слова, за допомогою воску можна навіть зробити саморобний пальник, щоб готувати їжу. Також, в пригоді стануть сухі таблетки спирту, їх можна використовувати водночас для приготування їжі та в якості освітлення. Таблетку спирту можна покласти в ручну пароварку, підпалити, а зверху вже покласти місткість з їжею. Доречно буде згадати і про купівлю сумки-холодильника, яка збереже продукти, в разі тривалого відключення світла.
Таким способом користувалися ще наші бабці під час війни. Ще один лайфхак з минулого — керосинова лампа, зараз вона вартує від 500 гривень і вище.
Читайте також: Втрачений ліс: як в Києві будують елітні котеджі, вирубуючи заповідні зони
Зверніть увагу на альтернативні джерела енергії, мова йде сонячні панелі. Хорошим варіантом буде портативна станція. Такий невеличкий девайс працює на основі сонячної енергії та може до 4 разів зарядити телефон, або ж два рази ноутбук. В середньому ціна панелі коштує 8-12 тисяч гривень. Важливо, щоб вдома у Вас була сонячна сторона, в іншому випадку ця покупка не буде доречною.
Для тих, хто працює дистанційно буде корисно знати, як продовжити свою роботу, коли немає світла. Мова йде насамперед про короткотривалі відключення. Відтак, зверніть увагу інтернет-роутер із вбудованою батареєю.
Заряду пристрою вистачить на 5-10 годин роботи. Такі роутери можна під’єднувати до ноутбука через кабель, а також використовувати як павербанки. Суттєвий мінус таких девайсів — це ціна, за такий прийдеться віддати близько 15 тисяч гривень.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] Читайте також: Як киянам жити без світла: альтернативні джерела енерг… […]
[…] […]