Сьогодні коледжи та університети в Києві розгортають величезні PR-кампанії заради приваблення вступників перед навчальним роком. Понад сторіччя тому київські інститути та гімназії так само намагалися заохотити абітурієнтів вступати до них усіма можливими способами.
І на початку минулого століття одним з найпопулярніших методів стала реклама в газетах. Завдяки подібним оголошенням ми можемо дізнатися якими були тогочасні освітні заклади в столиці та для кого відкривали свої двері.
Передчуття змін та свобода дій, які кияни отримали у 1917 році, вдихнули нове життя в освітню сферу. Особливо її розвиток активізувався напередодні осені, перед початком першого учбового року після падіння царського режиму.
Хоча повідомлення про прийом до тих чи інших навчальних закладів починають з’являтися на сторінках київських газет вже з кінця весни. Наприклад, у приватній жіночій гімназії Катерини Крюгер вступні іспити відбувалися ще 1-го травня.
Деякі місця розпочинали навчальний рік не лише восени, а й взимку разом із ІІ семестром. В наш час таку практику можна зустріти в багатьох європейських країнах. Тому у грудні місяці відбувалася наступна хвиля вступної кампанії.
Читайте також: Киевский Университет святого Владимира — история основания и развития
У наш час абітурієнти шукають потрібну для вступу інформацію на сайтах і сторінках закладів у соціальних мережах. А тоді її зазвичай розміщували відразу в рекламних оголошеннях. Там могли подаватися перелік необхідних документів, дати екзаменів, терміни та вартість навчання, способи оплати.
Якщо вступники вагалися між кількома школами, існувала можливість порівняти їхні учбові програми за допомогою рекламних заміток. Адже хоч оголошення, на відміну від сучасної реклами, і не відзначалися яскравим оформленням, проте були напрочуд інформативними. В них часто друкувалися напрями навчання, перелік майбутніх предметів та навіть викладацький склад.
Читайте також: Киевские студенты в конце XIX — начале XX века
Окрім загальноосвітніх шкіл в місті функціонували й спеціалізовані, обираючи які кияни визначали свої майбутні професії ще з юного віку. Значна частина таких закладів була мистецького спрямування, де викладали відомі артисти, художники та музиканти.
Так, на сторінках газет часто зустрічається реклама підготовчої музичної школи А. Неліпович, драматичної школи ім. М. Лисенка, Театрального училища Київського товариства мистецтва та літератури, балетної школи М. Лінчевської та музично — вокальної школи Н. Берестневої і В. Олізара.
Інколи в київських часописах запрошували й до медичних освітніх закладів, таких як трирічна акушерсько — фельдшерська школа П. Нейштубе та стоматологічна, тоді «зубоврачебная», школа доктора Л. Бланка.
Серед іншого можна знайти і оголошення про прийом документів до технічних шкіл, як от Першого київського технікуму товариства інженерів та Київського середнього сільськогосподарського гідротехнічного училища, яке обіцяло серед викладацького складу наявність професорів з Політехнічного інституту.
Нерідко газетні шпальти рекламували навчання іноземною мовою. Найпоширенішими були французькі гімназії. Хоча в багатьох головні предмети викладалися російською мовою, а володіння французькою при вступі не вимагалося.
Читайте також: 12 частных школ Киева
Повноправна жіноча гімназія Доманської обіцяла кілька стипендій «для православных дев». А повноправна гімназія товариства «Вільна школа» запрошувала і дівчат, і хлопців з 2-го по 4-ий клас.
До Київської міської учительської семінарії приймали осіб будь-якої статі, національності, віросповідання та з певною кількістю вже скінчених класів навчання в залежності від типу школи. Необхідну документацію для вступу складали метрика (тогочасне свідоцтво про народження), прохання на прийом, шкільний атестат і паспортна книжка.
Читайте також: Киевские гимназии и их знаменитые выпускники: что изучали, сколько платили, в чём ходили
З рекламних оголошень того періоду можна бачити появу позитивних тенденцій у гендерному питанні. Освітні заклади ставали демократичнішими та відкритішими до жіноцтва. Наприклад, зазначена вище повноправна гімназія приймала як чоловіків, так і дівчат, що в той час зустрічалося дуже нечасто.
До Першої української гімназії також запрошувалися представники обох статей. Цікаво, що підтримка гендерної рівності була особливо помітна в українських середніх та вищих школах, які часто впроваджували змішане навчання.
Читайте також: «Порядки были суровые»: женские школы Харькова в девятнадцатом веке
Автор: Шабранська Вікторія
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
