Унікальні вітражі КНУ знищені російською ракетою: переосмислення історії 

18:45  |  08.04.2023
КНУ вітражі

Напередодні нового 2023 року, росіяни в останній день грудня, цинічно обстріляли столицю. Ракетна атака в той день пошкодила одразу декілька модерністських будівель Виставкового кампусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Зокрема, були розтрощені унікальні вітражі біологічного і географічного факультетів КНУ, це були модерністські вітражі 1980-х років авторства Лариси Міщенко. Розповідаємо про те, як збираються відновити вітражі та чому вони повинні зберегтися.

Про авторку Лариси Міщенко

Лариса Міщенко народилася в місті Конотопі, закінчила фахове училище  й у 1970-ті роки працювала на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва. Дівчина швидко здобула успіхи у своїй роботі, згодом її почали запрошувати до монументальних ініціатив в столиці.

Відтак, руці авторці належать чимало моментальних пам’яток в Києві, зокрема це серія мозаїчних панно на фасаді житлових будинків на бульварі Лесі Українки, № 24, 28, енкавстика в готелі «Мир», гобелени і вітражі у Палаці мистецтв «Українському домі», гобелени «Думи мої…» в Національному музеї Тараса Шевченка, диптих «Яблуневий сад» в будівлі банку «Україна», а також  ікони для іконостаса церкви святого Миколая в селі Малоріченському в Криму.

На даль, завдяки російським обстрілам вітражі КНУ постали перед загрозою зникнення. Про це заявив Дмитро Соловйов, фотограф і дослідник, засновник спільноти UkrainianModernism, яка проводить тематичні екскурсії модерністськими будівлями міста. За словами Соловйова після знищення унікальної пам’ятки керівництво університету все ж пішло на зустріч  та вирішило відновити об’єкт української мистецької спадщини. 

Роботи загалом багато, з 10 вітражів тільки три залишилися неушкодженими. Решту доведеться буквально по шматочках збирати докупи, це ювелірна робота потребує не тільки часу, але й майстерності. Чим же унікальні ці вітражі?

Вони присвячені розділам науці біології — сюжети для них пропонували викладачі та доценти всіх кафедр. Своєю чергою, Лариса Міщенко майстерно втілила їх у дійсно модерністських композиціях, зауважив дослідник.

Читайте також: Що нового побудують на Хрещатику: торговий маркет замість закинутого кафе “Гімалаї”

Складнощі принесли не лише росіяни

Уламки вітражів. Фото: Дмитро Соловйов

Після вибуху 31 грудня уламки вітражів геофаку замість того, щоб зібрати та зберегти, з невідомих причин винесли на вулицю разом з битим склом, як сміття. Можливо, в той день в людей була шокова реакція, тому тай сталося. За словами, ініціатора відновлення вітражів, уламки роботи Міщенко лежали, як непотріб на вулиці два дні. На жаль, за цей час люди частково позабирали собі яскраві уламки.

Спершу активіст разом з членами деканату в темряві шукали в купі битого скла, вишукуючи уламки вітражів. За словами активіста, зараз важливо зберегти навіть найдрібніші уламки.

“Для реставрації будь-яких об‘єктів необхідні саме автентичні матеріали. До того ж, вітражі створювались з рідкісних видів скла, які зараз дуже складно знайти. Під час відновлювальних робіт необхідні будуть навіть найменші шматочки, адже прогалини на їхньому місці впливатимуть як на можливість реставрації загалом, так і на збереження автентичної композиції твору”, — написав Дмитро Соловйов.

Щоб відновити вітражі українці почали збирати кошти на реставрацію. Поновити вітражі можна різними шляхами: виконанням копій відповідно до ескізів автора, реконструкцією, проведенням реставраційних робіт.

Читайте також: Перша малярня Львова: школа Олекси Новаківського

Що саме будуть відновлювати та як?

Сьогодні вітражі частково підлягають реставрації та реконструкції. Мова йде про ті, які виконані традиційним, так званими класичним методом у будівлі Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» (біофакультету).

Щоб відновити вироби фахівці будуть використовувати частини вітражів з фрагментами пластин скла у свинцевих жилах, які після вибуху були вчасно демонтовані та залишені у вузькому просторі з внутрішньої сторони приміщення вздовж вітражів і на технічному поверсі.

Підлягають реставрації та закріпленню й «видавлені» вітражі, які залишились у двох отворах.

Читайте також: Мальовані квіти: історія галицького березневого мистецтва й Ірени Сольської

Ось так, до прикладу, виглядають вітражі Тіффані

У приміщенні Географічного факультету вітражне скло розбите або значно пошкоджене внаслідок більш слабкої скріплювальної основи. Ці вітражі виконані в техніці тіффані. На сьогодні залишки скла буде важко ідентифікувати.

Що таке техніка Тіффані — це технологія полягає в тому, що шматочки скла скріпляються між собою не за допомогою грубих металевих профілів, а мідної стрічки. Кожен шматочок скла обгортається за периметром мідною стрічкою та укладається на шаблоні ескізу виробу.

У такому випадку виготовлення копій утрачених вітражів відповідно до ескізів авторського сюжетного та композиційного задуму буде єдиним шляхом їхнього поновлення.

Триває робота фахівців Реставраційного центру з пошуку автора, авторів, майстерні, команди вітражистів, виробника скла, виконавців ескізів, відповідно до яких створювалися вітражі.

Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм telegram ico, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: