"Українці дуже прив'язані до своєї Незалежності": цитати відомих іноземців про Україну та її славний народ

Україна має величну і славну історію, а минуле нашого народу є одним з найяскравіших прикладів мужності, хоробрості та незламності українського духу.

Були епохи, коли наша держава занепадала, а були й часи, коли міцнішала, піднімалася, розбудовувалася та процвітала, до неї з повагою ставилася вся Європа.

Підтвердженням цієї думку слугують спогади та описи чужожемців, які подорожували нашими місцевостями та залишали свої яскраві описи та характеристики.

Далі добірка найвідоміших цитат, афоризмів та висловлювань іноземців про нашу країну, культуру, традиції та народ.

Висловлювання про Україну

“Україна – найродючіша країна у світі“ (заступник Міністра закордонних справ Франції Дран, 1754 рік).

“Україна стане колись новою Грецією: прекрасне підсоння цього краю, весела вдача народу, його музичний хист, родюча земля колись прокинуться… Постане велика культурна нація і її межі простягнуться до Чорного моря, а відтіля ген у далекий світ“ (Жан Бенуа Шерер – автор “Анналів Малої Росії”, 1778 рік).

“На Харківщині народ своєю мовою, одягом і звичаями зовсім відмінний від росіян. Хати дуже розлогі, всі будови дерев’яні, вимащені зовні глиною і вибілені, всередині хат дуже чисто… Земля на Харківщині дуже родюча, куди поїдеш, скрізь багато різного збіжжя, а далі або баштани, або овочеві садки“ (російський вчений Васілій Зуєв, 1787 рік).

«Київ, столиця колишньої держави русів, при річці Бористені, є одним з найгарніших і найкультурніших міст Европи, хоч його пограбовано і спустошено до краю» (A. Campense «Lettera d’Alberto Campense»).

«Поборюючи Московщину, треба обов’язково враховувати силу України. Колись незалежна, вона не забула ще, чим вона була. Незважаючи на деспотію Московщини, яка душить все українське, ця козацька нація є і далі вільнолюбна.Це був би смертельний удар по Московщині, якби вдалося підняти Україну на революцію. Тоді вона відіграла б головну роль у визволенні всіх народів, що тепер стогнуть в московському ярмі» (лист французької Амбасади до свого Міністра Закордонних Справ від 24.07.1795).

“Україна під оглядом простору рівна королівству, плодовита й щедро вивінувана природою країна, межова стіна між культурною Європою й некультурною Азією. …Тепер творить Україна помітну частину великої російської держави. Але як прийшла вона під Росію? Як воно прийшло до того, що незалежні козаки опинилися під московським ярмом, як це вдалося московітам – окайданити козаків, що колись були пострахом турків, татар і поляків? Як це сталося, що місце конституційного, запорученого козакам гетьмана зайняв губернатор?“ (Йоганн Християн Енгель, 1796 рік).

Цитати про український народ

“Українці дуже прив’язані до своєї Незалежності“ (французький військовий аташе Бургуен у Петербурзі, 1802 рік).

“Українці більш великодушні, більш одверті, більш ввічливі, більш гостинні і мають більший торговельний хист, ніж росіяни. Вони – українці – являють живий доказ перемоги свободи над людьми, що народилися в неволі“ (французький автор Ш. Л. Лесюр, 1813 рік).

“Українець вдумливий, запальний, радо згадує минуле свого народу і кохається у спогадах про героїчні вчинки своїх предків. Коли його спитати хто він, то відповість з радістю і гордістю: Я козак!“ (німецький барон, економіст і юрист, дослідник аграрних відносин у Пруссії й Росії Гакстгаузен, 1847 рік).

“Українці – це нащадки Київської Русі… Будинки українських селян гарні і міцні, ніхто з них не носить лаптів, як у Московщині… Українці вельми інтелігентні, вільнолюбний дух почувається в їх зверхньому вигляді“ (данський географ К. Мальт-Брюн, XVIII ст.)

“Я вважаю українців найкращими воїнами. Український воїн вірний до смерті“ (Вільгельм Габсбург, 1918 рік).

«Українці розумні, щирі, щедрі і понад усе цінять свою свободу. Вони вважають смерть кращою за рабство…Будовою тіла міцні, стрункі, гарні, а на війні зухвало хоробрі і витривалі» (французький інженер Боплан у 1650 році).

«Конюшня української поштової стації на 20 коней своєю чистотою і порядком могла б успішно конкурувати з конюшнею шляхтича в Англії. Хата бідного сільського старости також чудова: кожна найменша річ там була чистенька, в порядку і на своїм місці, сміття ніде не видно. Після Московщини це для нас було надзвичайно приємною несподіванкою. Я радше обідав би на підлозі української хати, ніж за столом московського князя» (англійський професор Е. Кларк).

«Вони купують і продають усякого роду крам, не платячи жодних податків, крім невеликого до гетьманської скарбниці. Вони мають необмежену волю займатися, яким самі хочуть, промислом… Населення України відоме поза її межами своєю ввічливістю і надзвичайною чистотою.

Вони гарно одягнуті і свої хати тримають скрупульозно чисто. В місті Немирів найбідніша хатина, о небо, чистіша за найбагатший палац в Москві» (данський посол Ю. Юст).

Про відразу до москалів

“Відраза українців до москалів, їхніх гнобителів, така велика, що це можна назвати ненавистю. Ця ненависть радше зростає, ніж слабшає… Москаль в уяві українця завжди “проклятий”… Українці дуже погані російські патріоти. Властиві москалям любов і обожання царя є для українців цілковито чужі і незрозумілі. Українці слухають царя, бо інакше не можуть, але його владу вважають чужою і накиненою… Коли ви не хочете образити українця, то не смійте говорити йому про завоювання України Московщиною“ (німецький вчений та мандрівник Й. Г. Коль, 1841 рік).

«Тут часто почуєте, як вони кажуть: «Добра людина, але москаль». Але цього ще мало: вони передають це почуття навіть немовлятам, лякаючи їх «москалем». Перестрашена цим іменем, дитина перестає плакати» (російський етнограф і публіцист Олексій Льовшин).

“Тубільці (українці) Охтирки на Слобожанщині вороже ставляться до москалів, так що навіть на заїздах не хотіли розуміти по-московському… Побачивши проїжджих (москалів), українці-селяни залишають працю, починають співати на їх адресу лайливі і сатиричні пісні в супроводі голосного сміху і довготривалого гомону“ (Іван Збітнєв, 1830 рік).