“Українське радіо” пережило безліч трансформацій: від пропагандистського джерела новин до сучасного вісника та розважальної платформи. Вперше в ефір радіо вийшло ще в далекому 1924 році 16 листопада у Харкові зі словами “Алло, алло, алло! Говорить Харків, говорить Харків, говорить Харків!”. Про “Українське радіо”, його історію і сьогодення — розповідаємо в матеріалі.
Звернення президента АН СРСР О. Карпінського, З газети “Вісті ВУЦВК” від 28 червня 1934 року
Історія українського радіо почалася 16 листопада 1924 року в Харкові, тодішній столиці УРСР, коли через передавач в ефір вийшла перша вітчизняна радіопередача. Ведучий програми промовив: “Алло, алло, алло! Говорить Харків, говорить Харків, говорить Харків!”, — після цього відбувся перший радіоконцерт, який тривав рекордні 22 хвилини, слухачами концерту стали трохи більше тисячі осіб.
“У неділю, 16 листопада, був даний перший радіоконцерт з установленого радіотоварийством УРСР радіопередавача, передбаченого для обслуговування робочих клубів і окремих радіолюбителів Харкова. У концерті брали діяльну участь артисти державного музичного квартету імені Вільома, які явилися таким чином першими радіоартистами України. Концерт був прийнятий гучномовцем установленим у центральному партійному клубі. Робота радіотелефонної передачі і гучномовного приймача була досить задовільною. Радіопередавач установлений у приміщенні військової радіостанції”, — так про перший радіоефір писала російськомовна партійна газета “Комуніст”.
Відтоді 16 листопада вважається офіційною датою народження Українського радіомовлення. Вже згодом цей день ознаменували професійним святом – День працівників радіо, телебачення та зв`язку. Спочатку програми в основному мали пропагандиський характер — це політосвіта та агітація, а вже згодом дадали контент для дітей і молоді. Здебільшого, лунала музика, читали твори літератури.
10 років сучасне “Українське радіо” вело прямі ефіри з Харкова, аж поки в 1934 році не переїхало до столиці України — Києва. Разом з цим до Києва перебрався Всеукраїнський комітет радіофікації і радіомовлення при Раднаркомі УРСР, однак до нашого часу адміністративні будівлі цих організацій не збереглися — їх знищили разом з багатьма іншими радянські війська під час відступу в 1941 році.
Попри трагічні події Другої світової війни, українське радіо не припиняє радіомовлення, і в цей час воно стала опорою для багатьох українців — радіоприймачі таємно провозили до пунктів з біженцями, адже це був єдиний шлях дізнатися тогочасні новини, довіра до радіо стала однією з причин його популярності.
Читайте також: Галицькі студенти: яким було студентське життя у XX столітті
Мітинг на площі біля Верховної Ради України. Київ, 24 серпня 1991.
В часи, коли Україна всіма силами намагається відновити суверенітет та стати незалежною, саме “Українське радіо” стає джерелом достовірних новин. Тоді цей невигадливий пристрій мали вдома чимало українців, а якщо хтось ще не володів таким апаратом, то слухав у своїх товаришів чи сусідів.
Здебільшого, люди навіть планували свій вечір так, щоб встигнути дізнатися головні новини. Крім того, саме “Українське радіо” започаткувало прямі трансляції засідань Верховної Ради від 15-го травня 1990 року. Задовго до того, як Верховна Рада утвердила твір “Ще не вмерла України і слава, і воля” державним гімном України, мовник транслював цю композицію в прямому ефірі.
1 січня 1992 року «Українське радіо» повністю припиняє ретрансляцію передач із Москви — ця подія стала переломною для сфери радіомовлення, почалася нова ера. Сьогодні штаб-квартира мовника знаходиться на вулиці Хрещатик, 26 у Києві.
Читайте також: Перші ліхтарі та трамваї на Хрещатику: як в Києві з’явилась електрика
2000 рік для “Українського радіо” ознаменувався важливою подією, адже тоді започаткували Всеукраїнський радіодиктант національної єдності або ж, як його називають зараз, наймасовішим флешмобом осені (листопад). Радіодиктант відбувається щорічно, і його основним завданням є не перевірка граматики, як можна подумати, а єднання українців рідною мовою.
Загалом диктант складається зі 100-120 слів — текст для нього замовляється спеціально, а написати його без помилок вкрай важко. Попри те, щороку певна кількість осіб пише диктант без жодної помилки.
Напевно, головною перевагою такого формату написання є його доступність — навіть студенти у Ягеллонському університеті, що у Кракові, виконували завдання, перевіряючи свої знання української мови. Крім того, комісія приймає тексти, написані шрифтом Брайля. Учасників, які впоралися з поставленою задачею без помилок, нагороджують, а імена переможців оголошують в ефірі “Українського радіо”.
У різний час дикторами Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності були Петро Бойко, Андрій Євенко, Ігор Мурашко, Микола Погрібний, Олена Коваленко, Іван Рябоштан, Ольга Копотун, Світлана Горлова та Тамара Стратієнко. У 2021 році радіодиктант читав український письменник Юрій Андрухович, традиційно текст транслювали “УР”, Радіо Культура та телеканал UA: Перший.
Читайте також: Джакомо Казанова – що робив у Львові італійський ловелас
“Українське радіо” створило не тільки новий медіа-простір — протягом років воно змогло згуртувати навколо себе відданих слухачів. Сьогодні “Українське радіо” — це найбільша радіомережа та найпопулярніше розмовне радіо в цілій Україні. До слова, його можна слухати навіть у мобільному застосунку suspilne.radio для Android та iOS та на окупованих територіях, зокрема в Криму та на Донбасі.
Пройшовши довгий шлях, вісник зумів побудувати правильні етичні цінності, і сьогодні радіо слухають тисячі українців, їдучи з роботи додому або ж готуючи вечерю для родини. Радіо об’єднало навколо себе тисячі людей різного віку і статусу.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
