Циклічна історія: геноцид української нації, винищення її історичного та культурного надбання та окупація її територій. Частина 2. Велика московія або театр абсурду

09:00  |  28.04.2022
https://my-kiev.com/wp-content/uploads/2022/04/Red_Square_in_Moscow_1801_by_Fedor_Alekseev.jpg

Кожна країна має свою історію. Великі перемоги, та нищівні поразки. Щоб мати майбутнє, потрібно зробити висновки з минулого. Але бувають країни, які створюють своє минуле штучно, грабуючи його у інших та вбиваючи во славу мильної бульбашки, яку вони самі створили, і самі в неї повірили.

З чого почалась москва?

https://my-kiev.com/wp-content/uploads/2022/04/vasnetcov-drevniaia-moskva-192-_04.jpg

Отже, вважається, що заснував москву (приблизно 1147 рік) князь Юрій Володимирович із династії Рюриковичів — правлячої династії Київської Русі (наймолодший син Володимира Мономаха). Його прозвали “Долгоруким”, і існує 2 версії чому саме так: 1 — фізіологічна особливість його тіла; 2 — засланий батьком на периферію, князевич постійно хотів повернутись, і втручався у справи київського князівства. А таке прізвище йому дали вже після смерті.

Якщо друга версія вірна, то тут можна сказати лише одне — який засновник, таке і місто.

Археологічні дослідження на місці теперішнього московського кремля говорять про те, що в кінці 11 ст. на тій землі існувало укріплене поселення племені в’ятичів, а також фортеця 12 ст. Що цікаво, в середині 10 ст. території в’ятичів були приєднані до складу Київської Русі великим київським князем Святославом Ігоровичем, а до 10 століття вони були підпорядковані Хозарському каганату, попередником якого був Тюркський каганат. Що хозари, що тюрки — це войовничі кочові племена, які впринципі не залишають по собі архітектурної спадщини. З огляду на це можна стверджувати, що московія — це не “исконно русские земли”, а споконвічна територія тюрків.

Нація, яка нічого не створює, але бездоганно вміє руйнувати. Дійсно, войовниче кочове плем’я.

Читайте також: Циклічна історія: геноцид української нації, винищення її історичного та культурного надбання та окупація її територій. Частина 1. Культурна спадщина України

Перша велика розруха та грабіж

https://my-kiev.com/wp-content/uploads/2022/04/Red_Square_in_Moscow_1801_by_Fedor_Alekseev.jpg

Сидячи в своєму засланні, Юрій Долгорукий одружився з дочкою половецького (кочовий войовничий тюркський народ) хана Каїпа (Аєпа). В цьому шлюбі народилось восьмеро дітей, одним із старших був Андрій Юрійович, прозваний Боголюбським.

Це була повна протилежність батьку. Він не вважав Київ своїм домом, і відверто говорив батьку: “На Русі нам місця нема”. Попри всі поразки, Юрій Долгорукий безперестанку вів непереможні війни з родичами за київський престол.

Перебуваючи в Києві, суздальський князевич Андрій Боголюбський завжди проявляв відверту неприязнь до Київської Русі, як держави, вважаючи її ворожою. Тому завжди безвилазно перебував в фортеці Китай-город, за що серед братів отримав прізвище “Китай”. А в 1155 році без відома батька викрав з храму у Вишгороді ікону Божої матері, привезеної в місто з Константинополя приблизно в 1130 році. І відвіз її в Суздаль. Сьогодні ця стародавня ікона перебуває в москві, і називається Володимирською.

А ще через 14 років (1169 рік) половецький онук Володимира Мономаха піде на Київ війною, і це буде перша така велика розруха в історії Русі. Він грабував та палив церкви, викрадав стародавні ікони та книги, навіть дзвони зволів познімати, нещадно вбивав людей, брав в полон жінок, розлучав їх з дітьми. Цей жах тривав 2 дні, і все це було зроблену во славу нової столиці — Володимира-на-Клязмі.

Ще декілька разів Андрій Боголюбський скеровував своє військо, щоб підкорити васальні київському престолу князівства (наприклад, Новгородське), але отримував поразку, поки не був вбитий внаслідок змови.

Читайте також: «Не народ, а скотина, хам, дикая орда душегубов и злодеев»: ворожі цитати російських класиків про росію і її народ

“Государь всея Руси”

https://my-kiev.com/wp-content/uploads/2022/04/Mikhail_Yaroslavich_of_Tverskoy_and_Xenia_before_Christ.jpg

Князь тверський та володимирський Михаїл Ярославович

Ця приставка до титулу означає претензію на володіння всіма територіями Київської Русі. Однак ні один із князів Київської Русі не мав такої приставки до титулу. Як вона з’явилась? Та ще й в князів та царів московії.

Схожий титул носив тільки один київський князь і ним був Роман Мстиславович. Цей титул був не офіційним. В “Галицько-Волинському літописі” за 1202 рік літописець пише про князя, як про “Вікопомного самодержця всієї Русі”. Він був правителем Галицько-Волинського князівства, і згодом захопив Київ.

Звернемось до Київської митрополії (її осередок Софія Київська). Вона веде свій відлік від Хрещення Русі у 988 році. Саме митрополит Київський носив і носить досі такий титул — “Київський і всея Русі (тепер Київський і всієї України)”. Залишається питанням, як саме цей титул перекочував до московії?

Відповідь проста. Приблизно в 1299 – 1300 роках тодішній київський митрополит Максим після чергового нападу татаро-монгольської орди, втік із Києва зі всією своєю свитою і пожитками, і переселився до Володимира (теперішня рф). А приблизно в 1305 році титул “всея Руси” був прийнятий в Володимирі, і використовувався володимирськими князями, починаючи з Михаїла Ярославовича.

В 1389 році володимирське та московське князівства об’єднались, і з того моменту епізодично цей титул почав використовуватись і московськими князями, а згодом і царями.

“москва — Третій Рим або Другий Київ”: історія про те, як москва століттями намагається знайти себе у цьому світі

https://my-kiev.com/wp-content/uploads/2022/04/Bez-nazvaniya-1.jpg

Москва постійно заявляє, що є спадкоємицею чогось: Київської Русі, Константинополя, Радянського союзу, і навіть…Риму.

Так, Риму. Це почалось в 15-16 ст., коли два російські старці вирішили відкрити світу чертоги свого розуму.

Першим став чернець Фома з Твері, який в 1453 році написав «Схвальне слово великого князя Бориса Олександровича», в якому ствердив, що місто Твер є “Третім Римом і Другим Константинополем”, тобто нащадком великих імперій. А близько 1500 року православний чернець Филофей із Елеазаровського монастиря Псковської республіки, скажімо так, “запозичив” цю ідею, і трансформував в концепцію “москва — Третій Рим” маючи на увазі її, як столицю майбутньої молодої імперії, і звичайно ж православної.

Яке має відношення Римська імперія до православ’я, спитаєте ви? На думку Филофея — пряме. За його теорією Римська імперія, як Перший Рим розвалилась через те, що відійшла від православ’я і занурилася в єресь, Візантійська імперія, як Другий Рим і оплот православ’я була знищена мусульманами, а москва, як Третій і останній Рим має стати єдиним, до того ж Руським православним царством перед останнім днем світу і Страшним судом, а Четвертому Риму не бувати.

Впринципі ця концепція стала праматір’ю сучасного “русского мира”. Вона уособлює собою ідею того, що московія має стати великою, могутньої та єдиною у своєму роді Великою імперією.

Ця ідеологія — Третього Риму, замінила собою свою попередницю — ідею про те, що москва — це Другий Київ.

Куптій Дарина

Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм telegram ico, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: