Улюбленець долі. Такими словами можна описати молодого хлопця, звичайного українського пастуха Олексія Розума. Він був з багатодітної родини реєстрового козака, який коли напивався, а напивався він часто, бив своїх дітей та дружину. Однак, було в цьому хлопці дещо, що робило з нього неогранений алмаз, і це дещо побачила російська імператриця єлизавета петрівна. Вона зробила із пастуха шанованого та родовитого князя, а він в свою чергу на певний час українізував російський імператорський двір.
Фамільний герб Розумовських
Графський український рід Розумовських походить від українського реєстрового козака Грицька, який був родом з хутора Лемешів, поблизу Козельця (Чернігівська обл.). Перед тим як напитись він полюбляв повторювати фразу: “Прощавай, розуме, завтра зустрінемось”, а потім йшов додому і бив дружину і дітей. Згодом, слово з фрази — “розум” стало його прізвиськом, а пізніше прізвищем.
Він був одружений на козачці (дочці реєстрового козака) Наталії Дем’янівні. В них було шестеро дітей — троє синів та троє дочок.
Про старшого сина Данила Розумовського відомо мало, лише те, що він помер невдовзі після батька і залишив після себе дочку Євдокію, а от середній та молодший брати — Олексій та Кирило відповідно залишили помітний слід, як в історії України, так і в історії росії.
єлизавета зійшла на престол внаслідок палацового перевороту, однак без єдиної каплі крові. Проте в перші дні, місяці і навіть роки її правління їй доводилось придушувати опозиційні настрої всіх незгодних з її правлінням. Все ж, в перипетіях палацових інтриг була в неї одна розрада — її фаворит українець Олексій Розумовський.
В цілому, при сходженні на російський престол нового монарха, козацька старшина відрядила делегацію для клопотання при дворі про вирішення проблем України. І треба відзначити, що зі сходженням єлизавети петрівни тиск на Україну помітно зменшився: знизились податки; почало регулюватись розміщення військового гарнізону російської армії на українській землі; заборонялось закріпачення російськими поміщиками українських селян; російські офіцери отримали суворе застереження про реальні наслідки, через постійні скарги від різних верств українського населення про наругу та насилля; були підтверджені міські привілеї Києву, а також підтверджувалась зона вільної торгівлі в місті; окрім того, була скасована заборона переходу селян з місця на місце в межах Лівобережної України.
Піком прихильності імператриці до всього українського став 1744 рік, коли вона разом зі своїм фаворитом (чоловіком) поїхала в подорож по Лівобережній Україні, зокрема для того, щоб познайомитись зі своєю свекрухою.
Поїздка була по-справжньому помпезною, окрім величезної свити з 230 чоловік, які їхали з нею, біля Глухова її зустріли всі 10 реєстрових полків Лівобережної України, а також 2 компанійські, які супроводжували процесію до тодішньої козацької столиці — Глухова. Згодом, по дорозі з Глухова до Києва козацька старшина підготувала “чолобитну” (прохання) до імператриці про обрання нового гетьмана.
Всю дорогу імператрицю і її чоловіка супроводжували танці та співи. І, нарешті, 29 серпня 1744 року процесія прибула в Київ. Першими біля “тріумфальних воріт” зустріти імператрицю вийшли митрополити київський Рафаїл та білгородський — Антоній. Там же, біля воріт студенти Київської Академії читали вірші та співали канти, а також подарували імператриці панегірик з віршами польською, латиною та російською мовами.
Не обділений був увагою і Олексій Розумовський, який отримав “Родовід” власного прізвища, який був завчасно замовлений, і який, як би, підтверджував його високе походження.
Відзначилась також і Києво-Печерська Лавра на чолі з тодішнім архімандритом Тимофієм Щербацьким. Він взагалі зробив хід конем і запропонував імператриці зайняти його покої в Лаврі на час її перебування в Києві, на що вона і погодилась. При цьому найбільшим аргументом стало те, що до неї, під час свого приїзду у липні 1706 році там мешкав її батько — петро І.
В середині вересня, залишаючи покої в Лаврі, імператриця передала 3 тисячі карбованців у руки архімандрита Тимофія “за проживання”, а також 10 тисяч карбованців до Лаврської скарбниці. Частина з них у 1745 році пішла на завершення будівництва лавської дзвіниці.
Також, імператриця подарувала свою карету, яка була виготовлена у Парижі, київському митрополиту Рафаїлу Заборовському. Сьогодні ця карета зберігається в Києві, в Національному музеї історії України.
Ще одне визначне місце Києва привернуло на себе увагу російської імператриці — Київська Академія, яку за тиждень вона відвідала двічі. Варто сказати, що значна частина вищих ієрархів російської православної церкви були українцями, і більшість з них були випускниками Київської Академії. Наприклад, духівник єлизавети петрівни Федір Дубянський (родом з Чернігівщини).
В той час цей шанований навчальній заклад був відомий на всю Європу, єлизаветі, звичайно, також, тому одним з перших її наказів після сходження на престол був наказ про відновлення грошового утримання Академії (11 грудня 1742 року) в розмірі 200 карбованців, яке раніше було відмінене її батьком петром І в 1722 році. Також було відновлено і київську митрополію, яку в тому ж таки 1722 році ліквідував петро І.
В перший день відвідин Академії — 5 вересня студенти підготували п’єсу “Богоутробіє Марка Аврелія”, а на другий — 8 вересня в навчальному закладі відбулись дебати під керівництвом тодішнього ректора Сільвестра Кулябки. Програма була заздалегідь надрукована, а для почесних гостей у вигляді великої гравірованої картини. Імператриця була настільки під враженням від побаченого і почутого, що йдучи передала на потреби навчального закладу 1 тисячу карбованців з власних коштів.
Читайте також: Циклічна історія. Частина 11. Гетьманування Івана Скоропадського: період втрат
Народився 28 березня 1709 року на хуторі Лемеші. Був середній сином в родині. Змалку мав чудовий голос (тенор). Мав погані відносини з батьком, оскільки він часто його бив.
Дитячі роки провів на пасовиську, доглядаючи за худобою. Отримав елементарну освіту завдяки дяку із сусіднього села Чемерів. Згодом, в кінець розсварившись з батьком і зовсім перебрався в те село.
Так би він і залишився бідним пастухом, якби не полковник Вишневецький, який проїжджав повз село і випадково почув його спів. Тоді Олексію було 22 роки. Полковник забрав його до петербурга. Хоча хлопець не хотів покидати домівку, проте розумів, що сім’я перебивається з хліба на воду, а батько вже давно помер. Тому, йому довелось прийняти запрошення.
Там, в палацовій церкві, юного молодого хлопця примітила російська царівна єлизавета петрівна. Вона якраз була в пошуках нового фаворита, оскільки минулий — Григорій Любисток (також українець) накивав п’ятами, і поки його ловили, імператриця закохалась в Олексія Розума.
За сприяння єлизавети, просування кар’єрними сходами Розумовським при імператорському дворі відбувалось фантастичними темпами. Після палацового перевороту 6 грудня 1741 року, в результаті якого єлизавета петрівна зайняла трон російської імперії, Олексій, тепер вже Розумовський (так він значився в документах) отримав звання генерал-поручика і камергера. В день коронації єлизавети йому було присвоєно найвищу нагороду російської імперії — орден андрія первозванного, призначено обер-єгермейстром (завідувач імперського полювання), підполковником лейбгвардій кінного полку, капітаном-поручиком лейбкампанії.
Як бачимо, Розумовський глибоко засів в серце імператриці. Однак, це давало йому можливість проводити проукраїнську політику при російському дворі.
В 1742 році вони таємно обвінчались. Розумовський переїхав в палац до суміжних з імператрицею покоїв. Вони разом снідали, в мені були вписані також такі українські страви, як наприклад, борщ з пампушками. Однак, офіційно ця новина висвітлена не була, і немає документальних фактів про наявність спільних дітей, якщо не брати до уваги княжну тараканову.
У червні 1744 року разом з братом отримав від імператриці графський титул та шляхетський герб.
Сучасники описували Олексія Розумовського, як людину скромну та набожну, щедрою, великодушною та кмітливою (хоч і без хорошої освіти). І саме він, маючи такий значний вплив на імператрицю, посприяв появі нового українського гетьмана в обличчі свого молодшого брата — Кирила Розумовського.
Куптій Дарина
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] Читайте також: Циклічна історія. Частина 18. російська імператриця єли… […]