"Кривава" імператриця анна іванівна
Після смерті Данила Апостола в 1734 році з петербурга надійшов наказ про ліквідацію посади гетьмана, а владу в країні очолив уряд, на чолі якого стояв російський князь. Насправді, вся повнота влади, як це завжди буває в росії, була одноосібною. І на той час на російський престол зійшла «кривава» імператриця анна іванівна з роду романових. 16 років Україну терзали тортури, допити та катування, аж доки вона не померла, а на її місце прийшла дочка петра І — єлизавета, яка відновила гетьманство та поставила на чолі країни молодшого брата свого чоловіка — Кирила Розума, або як його «ошляхетили» — князя Кирила Розумовського.
анна іванівна з роду романових була вдовствоючою герцогинею Курляндії і Семигорії (сучасна Латвія) і не мала особливих прав на російський престол, тому, коли вона все ж отримала владу, всі 10 років правління (1730-1740) дуже боялась виникнення заколотів.
Одним із перших її наказів (квітень 1730 року) був наказ про тотальні доноси, де навіть представники одної родини мали звертатись зі звинуваченнями в спеціально створений орган влади, якщо бачили або знали, що хтось із родичів, сусідів або друзів має якісь наміри проти царської сім’ї. Для цього була придумала спеціальна фраза — “Слово і діло государеве” або просто “слово і діло”.
Тоді обидва викликались до “канцелярії таємних та розшукових справ”, де піддавались перехресним допитам та тортурам. За неправдиві або помилкові свідчення була передбачена смертна кара. Розглядались справи різного роду — кримінальні, побутові, крадіжки, зради і т.д.
Із прикладів можна привести такі випадки: 1. поміщика-українця викликали на допит через те, що в нього на печі був малюнок орла, а цей птах символ імператорської сім’ї, тому йому довелось пояснювати, який символізм він у цьому бачить і навіщо там знаходиться цей малюнок. Чоловіка не вбили, але йому довелось віддати добру частину своєї худоби, щоб його відпустили; 2. затримали чоловіка, який ніс в руках курку, його звинуватили в крадіжці, а з’ясовували всі обставини в канцелярії на допитах; 3. потрапити “під гарячу руку” міг будь-хто, наприклад, кабінет-міністра імператриці артемія волинського четвертували за те, що він протистояв її фавориту ернесту бірону і його тоталітарному режиму, який отримав назву “біронівщина”.
Серед асортименту послуг, якщо так можна сказати, канцелярія надавала такі варіанти всім, хто туди якимось чином потрапив: колесування, диба, вирізання язика, четвертування, відгинання рук або ніг, можна було також потрапити на палю і багато іншого.
За 10 років при владі імператриці, через канцелярію пройшло близько 20 тис. людей, як українців, так і росіян та інших іноземців. За її діяння, анні дали прізвисько “Кривава” імператриця.
Гетьман Данило Апостол
Після смерті Данила Апостола, з петербурга до генерала наришкіна, тодішнього резидента при гетьмані, надійшов таємний наказ взяти владу в Гетьманщині в свої руки. Це було обумовлено тим, що російська влада вирішила не проводити вибори нового гетьмана, а створити власний орган влади — гетьманський уряд.
У складі нового уряду було шестеро осіб — три росіянина та три українця. Однак фактичним правителем став князь олексій іванович шаховський.
Читайте також: Циклічна історія. Частина 16. Данило Апостол — миргородський полковник та гетьман України
Герб роду князів шаховських
31 січня 1734 року новообраний правитель України отримав таємний наказ від російської імператриці анни іванівни про тотальну русифікацію українського народу. За наказом він мав всіляко сприяти укладенню шлюбів між українцями та кацапами, щоб максимально змішати два народи і витіснити залишки української народності та ідентичності. А також запобігати створенню шлюбів українців з білорусами, поляками та українцями з Правобережжя.
Ще один наказ передбачав поширення пропаганди про те, що всі податкові тягарі, утиски, кривди та неполадки, які відбуваються в країні — це провина гетьмана, і що без нього люди будуть жити краще. Також, князь шаховський вважав, що російське керівництво занадто сильно “панькається” з Гетьманщиною, і що потрібно передавати всю повноту влади в руки одного росіянина. Можливо, він мав на увазі себе, однак, через 2 роки його на цьому посту замінив князь барятинський.
князь барятинський іван федорович
17 червня 1736 року новим правителем України став князь барятинський. Він відзначився тим, що заарештував Чернігівського архієпископа Іларіона Рогалевського за те, що той не допустив до хреста російського капітана. Також він наказав заарештувати весь київський магістрат і перевезти його архів до петербурга, разом зі всіма грамотами, які надавали Києву особливий статус та привілеї. Це було зроблено для того, щоб з часом їх зміст забувся людям і їм не було на що посилатись.
Генерал бургард-крістоф мініх
бургард-крістоф мініх — російський військовослужбовець, німець за походженням, певний час був правителем України. За участі цього генерала відбувся певний інцидент. Його сусідами по маєтку були сини Андрія Маркевича, члена правління гетьманського уряду. Чимось вони його не влаштували і він подав на них до суду. Суд визнав їх винними і ухвалив рішення про їх вислання як звичайних козаків на “Українську лінію” — фортифікаційну споруду на передній лінії кордону перед Запоріжжям, де на важких роботах працювали козаки та селяни. Таке рішення викликало у генерала хвилю люті, він вдерся до суду і вилаявся, оскільки вважав це рішення занадто м’яким.
Цей інцидент яскраво демонструє, що навіть високий статус козацької старшини не гарантував недоторканості для себе та для власної сім’ї за часів без гетьмана.
Вже після смерті імператриці, у 1743 році було завершено кодифікацію українського права. Звід законів отримав назву “Права, за якими судиться малоросійський народ”. Він не отримав схвалення від російських монархів, однак використовувався в українських судах.
Початок його створення був ініційований необхідністю, оскільки після фактичного приєднання території Гетьманщини до російської імперії багато правил та законів почали суперечити один одному і не було єдиного джерела, до якого б можна було звернутись під час вирішення суперечки, що у свою чергу сприяло виникненню упередженої думки, а також корупції та хабарництва.
імператриця єлизавета петрівна
Після смерті імператриці анни іванівни, внаслідок чергового палацового перевороту в росії, до влади прийшла єлизавета петрівна — дочка царя петра І.
Вона була заручена з представником українського козацького роду — Олексієм Розумом. Мала певний рівень поваги до свого чоловіка, і навіть на українській землі стояла на колінах перед його матір’ю, тому такі їх відношення дали можливість послабити тиск на Україну та відновити посаду гетьмана.
Не безпідставно буде вважати, що ці заручини були прораховані і козацькою старшиною. В будь-якому випадку, було вирішено, що наступним українським гетьманом стане його молодший брат — Кирило Розум, або як його “ошляхетили” — Кирило Розумовський.
Для цього його спочатку відрядили навчатися до Європи, і тільки через декілька років у Глухові його заочно обрали гетьманом (він в цей час перебував в петербурзі), і лише через рік він приїхав на декілька місяців в гетьманську резиденцію.
Він завідував справами Гетьманщини з петербурга, і пробув на цій посаді 14 років. А от ким він був насправді — українським козаком, чи російським князем дізнаємось в наступній частині.
Куптій Дарина
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
