Церква Мономаха: храм Спаса на Берестові

Церква Спаса на Берестові — стародавній храм в Києві поблизу Києво-Печерської лаври, унікальний пам’ятник давньоруського та барокового мистецтва, пам’ятка архітектури XI—XII ст. Її багато разів руйнували, відновлювали, а сьогодні вона є частиною всього історичного комплексу та відноситься до числа об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Церква Мономаха

Згідно з дослідженнями, дата будівництва церкви точно невідома. За найбільш популярною версією, храм був зведений наприкінці XI або на початку XII століття в селі Берестове, там де розташовувалася резиденція київських князів, за кошти Володимира Мономаха. Перша згадка про церкву датується 1072 роком.

Відомо, що храм кілька разів піддавався руйнуванням — під час землетрусу 1230 року, монгольської навали та у 1482-му кримським ханом Менглі Гіреєм. У XVII ст. завдяки старанням київського митрополита Петра Могили церкву відбудували у стилі українського бароко та грецькі майстри заново її розписали. На початку XIX століття, відповідно до проекту архітектора Андрія Меленського до храму прибудували триярусну дзвіницю у стилі класицизму.

Храм кілька разів реставрували. Останні масштабні роботи з відновлення та консервації пам’ятки, археологічних досліджень території розпочалися у 2017 році. Вони тривали 2 роки і були успішно закінчені 2019 року. Сьогодні двері храму часів Княжої України відкриті для всіх охочих.

Усипальниця Мономаховичів

Церква Спаса на Берестові була заміською резиденцією київських князів, а також виступає родовою усипальницею Мономаховичів. Згідно з джерелами, тут покоїться київський князь Юрій Долгорукий, який заснував Москву та спалив Київ. Окрім цього, тут могили дітей Володимира Мономаха і Юрія Долгорукого — Євфимії і Гліба.

До дня святкування 800-річчя російської столиці, у 1947 році Сталін віддав наказ відшукати останки Долгорукого та з почестями доправити їх до Москви. Пошуки результатів не дали. Тоді був перекопаний весь храм, але так і нічого не знайшли. Після цього вирішили відправити до Москви саркофаг, проте згодом, в результаті того, що залишків Долгорукого в ньому не було, його було вирішено нікуди його не везти. Тому і вийшло, що засновник російської столиці похований в Києві. Наразі гробницю прибрали з храму.

Унікальні розписи

Головна мистецька цінність церкви Спаса на Берестові – настінний розпис, саме той, який був виконаний грецькими майстрами у ХІІ та у XVII століттях. Композиції, що були розчищені від більш пізніх поновлень розповідає нам тип живопису. До прикладу, у 1935 р. були розчищені картини «Дар Петра Могили» з оригінальним зображенням Петра Могили, що стоїть на колінах і тримає в руках макет церкви, а також композиції «Меркурій» та «Архангел Михаїл».

Унікальна фреска 11-12 століття

Про фреску «Явлення Христа учням на Тиверіадському морі» історики несподівано дізналися наприкінці
90-х років, коли досліджували стіни стародавньої церкви. Подібному малярству того часу в Україні немає аналогів.

Зображений на фресці сюжет тлумачиться як третє явлення після Воскресіння із мертвих Христа своїм учням на Тиверіадському морі, описане в Євангелії від Івана. За легендою, коли Петро, Фома, Іаків, Іоанн та Нафанаіл ловили рибу, Христос підійшов до них, але вони його спершу не впізнали. Він вказав учням місце, куди потрібно закинути рибальську сіть і та за хвилину наповнилася рибою. Тоді один з учнів сказав Петрові — «Це ж Господь!», а Петро, почувши це, кинувся у море і поплив до Вчителя.

Цінні артефакти

Під час реставраційних робіт, які розпочалися у 2017 році, виявили цінні артефакти давноруської і польсько-литовської доби XIV-XVI ст., але найбільш цінними були знахідки раннього залізного віку, яким майже три тисячі років. Вчені пов’язують їх з малодослідженою чорноліською культурою.

Були знайдені рештки однієї споруди, предмети із побутового вжитку — частини глиняного посуду, який зроблений вручну, без гончарного кола, залишки кераміки, прикраси, характерні тому часу, один сосуд навіть вдалося зібрати в одне ціле. Знайдене можна буде побачити в музейній експозиції. Одним із основних об’єктів дослідження вчених є некрополь церкви Спаса на Берестові, де знайдено понад 420 поховань XV-XIX століть.

Тризуб

На стіні церкви Спаса на Берестові історик Олександр Алфьоров побачив князівський тризуб. На висоті храму навмисно порушено симетрію і викладено орнаменти.

«Можу припустити, що саме таким чином на вищому місці, яке було видно, майстри-каменярі заклали княжі знаки, для того щоб продемонструвати того князя та того, хто ж був насправді замовником», – розповідав історик у власному відео. Тризуб вважався гербом династії Рюриковичів.

Всесвітня спадщина ЮНЕСКО

В сьогоднішні часи церква Спаса на Берестові входить до числа об’єктів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Окрім цього, в 1990 році храм включили в список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як частину історико-архітектурного ансамблю Лаври.

Руслана Сторожук