Що нового побудують на Хрещатику: торговий маркет замість закинутого кафе “Гімалаї”

Кияни точно памятають ресторан “Гімалаї”, який працював на Хрещатику раніше, зараз він продовжує свою роботу, але вже за іншою адресою на вулиці Велика Васильківська. “Гімалаї” відкрили в столиці молода пара індійців, як вони опинилися в Києві, чим жив ресторан з індійською кухнею, що зведуть замість нього, та чому нова будівля вже обросла скандалами — все це розповідаємо в матеріалі.

Індійський колорит на Хрещатику

Якщо читач ще ні разу не бував в Індії, редакція радить прочитати книгу “Шантарам” австралійського письменника Ґреґорі Девіда Робертса, де в точності описано весь колорит, який присутній цій країні Південної Азії. 

Ця історія почалася у 1997 році, коли індійське подружжя Тріпатхі опинилося у Києві і закохалося у місто на Дніпрі. В ті часи, коли Київ вже став незалежним багато туристів зі всіх куточків світу приїздили сюди, щоб на власні очі побачити як виглядає країна, яка що вийшла з СРСР. Столиця притягувала до себе людей різних національностей й культур. Індія не виняток.

Вражені красою міста подружжя Тріпатхі одразу вирішили відкрити тут ресторан рідної кухні, який отримав назву ГІМАЛАЇ. Українці одразу полюбили північно-індійську кухню — не надто гостру, але пряну та екзотичну…

Майже всі 2000-чні ресторан вдало працював на Хрещатику, індійська кухня стала екзотикою для киян, проте гостей не бракувало. Готували тут традиційні індійські страви, як от Решмі Кебаб, Драй Манчуріан, Джира Рис, а на десерт Морквяну халву. В 2014 році ресторан переїхав на вулицю Велика Васильківська. Тепер закладом керує син засновників, Яшві Тріпатхі.

Читайте також:  Де погуляти у Львові: небанальні місця міста Лева, що вас здивують

Закинуте приміщення на Хрещатику

Ресторан “Гімалаї” вирішили знести в січні 2023 року. Власне, ще з 2014 року власники хочуть побудувати там чотириповерховий ТРЦ. Звернемо увагу, що це історична частина міста, тож тут важливо дотримуватися “блакитної лінії”, яка в архітектурі міст є пріоритетною, тим паче якщо мова йде про історичну забудову, прикладом якої і є Хрещатик. Архітектори запевняють, що будуть дотримуватися блакитної лінії, споруда не перевищуватиме дозволених восьми метрів та матиме тільки 2 поверхи, що не суперечить забудові.

Довідка: Блаки́тна лі́нія — межа, що відзначає лінію висот забудованої ділянки, кварталу тощо. Складається історично і по-можливості зберігається в процесі реконструкції охоронних територій сучасних міст. Іноді вживається термін голуба лінія. В Україні поняття «блакитна лінія» закріплене на законодавчому рівні 2018 року.

Рішення про часткове знесення ресторану було очікуваним, власники вже давно хотіли оновити споруду, яка не приносила користі, за попередніми планами тут планують створити торгівельні приміщення та заклади харчування. До слова, саму споруду використаються як фундамент. До речі, цікавий факт, власником старої будівлі ресторану та замовником нового будівництва є одна й та сама компанія — ТОВ «Олімп-ЛТД». 

Читайте також: Що їсти у Львові частина ІІ. Солодкі пляцки та наливки

За даними сайту Youcontrol, вона належить родичам українського політика Михайла Бродського. Чим цікавий Бродський? Він був помічений в корупційних скандалах, зокрема щодо Київського річкового вокзалу.

Крім того, Бродський фігурував у справі незаконної забудови півострова Рибальський. Загалом, детальний план забудови острова передбачав будівництво житла там, де генеральний план до 2020 року залишав громадську забудову.

Читайте також: Перша малярня Львова: школа Олекси Новаківського

Що зведуть?

Архітектор відповідальний за реконструкцію будівлі у коментарі виданню “Хмарочос” розповів, що в історичній забудові є два основні методи роботи: підтримання наявної історичної архітектури та метод контрасту. 

«Наша будівля має два поверхи, навколишні споруди мають більшу поверховість і через абсолютно різну масштабність, ми вирішили працювати на контрасті. В історичній забудові нейтральним рішенням щодо фасадів є використання великої кількості скла, що підтверджує європейська практика. 

Це рішення дозволяє максимально нейтралізувати будь-який вплив на історичну забудову. Тому було прийнято рішення зробити лаконічну форму без використання псевдоісторичних мотивів. Вона дозволяє мати свою виразність, не порушуючи історичну забудову», – повідомив головний архітектор проєкту Олександр Кумейко.

Сам проєкт виглядає досить амбітно, сподіваємося, що його втілять без правопорушень, адже будь-яка міська споруда насамперед будується для людей, саме на ці принципи мають опиратися сучасні містобудівельники. Редакція стежитиме за реконструкцією “Гімалаїв”.