Підземні зали, схованки зі зброєю та золотом: київські дачі Хрущова

12:19  |  15.03.2021
Микита Хрущов на дачі

Кожен радянський правитель любив у вільний від державної діяльності час розслабитися за містом. Урядових дач за часів СРСР було кілька, але найбільш відомі з них, які збереглися до наших днів знаходяться на Нивках і Лук’янівці. Народна назва спецдачі: дача Хрущова, але Микита Сергійович мав до них лише мінімальне відношення, так як жив там якийсь час.

Дача «кукурудзяного монстра»

Садиба Більського

На Лук’янівці в Кмитовому яру навпроти скверу Івана Котляревського розташована садиба київського фармацевта (аптекаря) Октавіана Більського, більш відома як дача Микити Хрущова.

Густа зелень, мальовничі яри з струмками, старі пішохідні містки, альтанки — цей дивовижний парк знаходиться практично в центрі Києва. У 1889 році, коли київська околиця Лук’янівка активно забудовувалася, фармацевт Октавіан Більський придбав ділянку в 2,5 га, на якому в 1893 році почав будівництво першого особняка садиби за проектом архітектора Н. Казанського. На Подолі у нього була велика аптека, яка дозволила купити ділянку пристойних розмірів і побудувати будинок. Він, до речі, служив Більському дачею, де аптекар міг проводити час недалеко від Подолу.

Будівля (Герцена, 14) мала дев’ять вікон по фасаду, з двома ризалітами по краях, які переходили в вежоподібні обсяги, увінчані банями зі шпилем. Фасад був декорований в стилі неоренесансу, характерному для архітектури Києва кінця XIX століття. Пізніше Більський, ставши вже власником аптеки, придбав сусідню ділянку і спорудив на ній другий особняк (Герцена, 12), який здавався в оренду. Обидва будинки, оточені парком, склали відокремлену від решти забудови садиби.

Читайте также: Дом Ролит: Мекка украинской литературы в Киеве

1930-і: у веденні НКВС

Дача Хрущова

У 1920-х роках особняки були націоналізовані. Вже на початку 1930-х всю садибу обнесли високим парканом і перетворили в урядову резиденцію. Ліквідували майже всі трамваї: залишилася тільки «четвірка» до центру, та й її кінцеву перенесли подалі від дачі. Згодом садиба була переобладнана на режимний об’єкт. Спочатку тут проживав в 1934-1937 роках народний комісар внутрішніх справ УРСР В. А. Балицький. За його вказівкою ліве крило особняка розширили, а в парку спорудили численні малі архітектурні форми — містки, альтанки, статуї. Але незабаром Балицький був розстріляний як «ворог народу», а садиба була перетворена в піонертабір для дітей співробітників НКВС.

Читайте:  Цыгане, торты и запах креозота: история Киевского ЖД вокзала

У війну німці прирівнювали важливість цього об’єкта до будівлі штабу Київського військового округу на Банковій, 11…

Читайте также: Дом Гинзбурга в Киеве: первый небоскреб Украины

Дача Хрущова: рай за парканом

Дача Хрущова

В кінці 1943 року сюди переїхав член Військової Ради I Українського фронту М. Хрущов, і проживав тут до 1949 року. Хрущов жив у великому будинку, де в 1948 році з боків було надбудовано спальні для нього і його дружини. Микита Сергійович любив читати газету на терасі, прогулюватися парком, облаштованому з царською розкішшю. В маленькому замку над обривом жили ведмеді, по парку ходили павичі. «Відомо, що Хрущову тут подобалося. Тут була пряма дорога до будівлі ЦК. Навіть дорогу, яка йде від вулиці Мельникова та Артема називали урядовою трасою, так як тут завжди було багато начальства».

Коли Хрущов переїхав до Москви, садиба продовжувала бути резиденцією перших секретарів ЦК. Останнім тут проживав П. Ю. Шелест. Його наступник В. Щербицький вирішив відмовитися від розташованої тоді вже майже в центрі резиденції і започаткував традицію урядових дач за містом: в Межигір’ї, Конча-Заспі. В 1978 році передав садибу Науково-дослідному інституту педіатрії, акушерства і гінекології.

В особняках містяться адміністрація і наукова частина інституту, а також Український центр планування сім’ї. У 1974-92 роках поруч з садибою побудовано чотири сучасні корпуси інституту.

Маловідома дача Хрущова

Дача Хрущова на Нивках

Про те, що у Хрущова була дача не тільки на Лук’янівці, а й на проспекті Перемоги, багато хто навіть не здогадується. Будинок в парку біля станції метро Нивки — теж був його резиденцією. Хрущов приїжджав сюди разом з сім’єю вже після того, як став першим секретарем ЦК КПРС. Тут був величезний яблуневий сад, два озера і навіть мисливські угіддя. Це зараз в парку вільно гуляють люди. Півстоліття тому це була, мабуть, територія, що найбільш охоронялася в місті.

Доля самого будинку сумна. Його намагалися відбудувати і реставрувати. Але двічі все знищувала пожежа. Місцеві жителі впевнені — енергетика у цього місця не дуже хороша. Пов’язують це з жахливою знахідкою: і садибу, і прилеглі будинки, виявляється, побудували на місці старого кладовища.

Читайте:  Алексей Михайличенко – олимпийский чемпион киевского «Динамо»

Читайте также: Нечиста сила і камені з неба: містика будинку Сулими

Легенди пов’язані з будинками

Парк Хрущова

Серед київських дигерів побутують легенди, що під дачею на Лук’янівці був влаштований підземний зал для засідань, а підземні ходи з’єднують її з розташованими неподалік старим і новим будівлями колишньої партійної школи.

У серпні 1937 року в будинку на Нивках розігралася справжня трагедія. Тоді будинок належав Голові ради народних комісарів УРСР Панаса Любченка. На одному з пленумів його звинуватили в контрреволюційній діяльності. Повернувшись додому, Любченко застрелив дружину, а потім наклав на себе руки.

Легенд навколо садиб і на Лук’янівці, і на Нивках безліч. Біля дач шукали і золото, і схованки зі зброєю, і винні льохи. Говорили, що у Хрущова була ще одна дача — під землею. З трьома кімнатами і повноцінної вентиляцією. Правда, поки її так ніхто і не знайшов.

Руслана Сторожук

Читайте Мой Киев в Телеграме telegram ico!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: