Перша українка в Голівуді - акторка Анна Стен

Її часто порівнювали з Гретою Гарбо, Марлен Дітріх та Вівьєн Лі. Вона була втіленням європейської краси: неймовірно глибокі сині очі, біляве волосся, пухкі губи, витончена фігура та чарівна посмішка. Здавалося б, що ще треба? Проте доля – річ непередбачувана…

Вона перша українська кінозірка Голівуду, легенда радянських, німецьких, американських стрічок 20-30-х років, одна з найбільш стильних жінок минулого сторіччя, неймовірна красуня – Анна Фесак (Стен).

Протекція Станіславського чи успішна вигадка

Дані про дату народження талановитої актриси є неточними. Відомо, що вона народилася в 1908 році в столиці України — в Києві. Також чутками покриті відомості про сім’ю майбутньої зірки. Існує декілька версій про професії її батьків. Найпоширенішою є та, що мати Анни була шведською акторкою і балериною Київського театру опери та балету, а батько — танцівником і режисером-постановником.

Уже змалечку обдарована дівчинка брала уроки танців і фортепіано, грала в аматорському театрі. Існувала легенда, що допоміг юній Ганні сам Костянтин Станіславський. Саме він відкрив її тріумфальний і в той же час устелений тернями шлях у великий кінематограф. Багато хто припускає, що історія із Станіславським всього лише видумка і вдала піар-компанія, щоб звернути увагу на акторку в Голлівуді.

«Але ж я радянська кінозірка!»

Після переїзду до Москви в дівчини розпочався новий, цікавий та багатоочікуючий етап життя. Її кінодебютом стала другорядна роль стенографістки у фільмі «Міс Менді». Після, Анну помічають режисери, для неї пишуться сценарії — «Дівчина з коробкою», «Земля в полоні», «Білий орел». Саме фільм «Білий орел» вважався найуспішнішим проектом, який взяли в міжнародний прокат. Незважаючи на величезний успіх в СРСР, життя хотілося кращого.

Існує цікава історія про те, що якось до Анни завітала її подруга – актриса Галина Кравченко, та застала її за пранням в характерному тодішнім радянським комунальним квартирам вигляді – балія, господарське мило, пральна дошка. Анна стояла над тими тазами мокра, розпатлана, нечесана. Подруга здивувалася: «Аню, як ти виглядаєш? Боже! Подивися на себе! Ти ж — кінозірка!» На що Анна відповіла: “Але ж я радянська кінозірка!”

Після «Білого орла» на неї чекав такий же успіх в Німеччині, куди в 1929 році актрису запросили для зйомок. Там українка знімалася в головній ролі у фільмі «Вбивство Дмитра Карамазова». Саме ця робота приносла їй світову славу та тріумф. Стрічка мала приголомшливий успіх, в тому числі і в Америці.

Фабрика мрій

Запрошення до Голлівуду не змусило себе довго чекати, проте Стен зовсім не володіла англійською мовою. Їй знадобилося не менше року занять, щоб вивчити основне та щоб хоч трохи зменшити акцент. Також акторка вчилася опановувати «американську техніку гри».

Однією з успішних робіт Анни Стен стає американська картина «Нана» У газеті «Діло» від 10 жовтня 1934 року про її неймовірну головну роль писали:

«Американське кіновиробництво знайшло артистку з новим іменем і новим талантом. Анна Стен приїхала з Києва аж до Голівуду і там зійшла як нова зоря, небезпечна суперниця вже признаних слав. Побачивши її вперше, мусимо признати, що реклама її таланту ні трохи не переборщена. Має вона у самому вигляді і голосі щось посереднє між Гретою Гарбо і Марлен Дітріх…».

Власне цю її роботу та у фільмі «Вина і кара» називають найкращими у творчій кар’єрі акторки. За фільм “Нана” Анна Стен отримала відразу контрактово 1,500 доларів тижневої платні.

Особисте життя

Чоловічої уваги акторці не бракувало. Анна виходила заміж тричі. Вперше, ще у роки навчання, за естрадного актора Бориса Стена (Бернштейна). За скупими свідченнями очевидців, шлюб був щасливим, хоч і коротким. Вдруге її обранцем став режисер і актор Федір Оцеп, проте і з ним акторка розлучилася. Втретє стала під вінець з архітектором і кінопродюсером Євгеном Френком. З ним вона познайомилася в Німеччині. Френк дуже зацікавив дівчину. Вони часто були разом на зйомках. Оточення розуміло, що Анна все більше захоплюється Євгеном. Згодом вона розійшлася з чоловіком та переїхала до Френка.

Незважаючи на часті розставання, за жадібними свідченнями очевидців, вона була природженою дипломаткою – після розставання чудові взаємини з колишніми чоловіками зберігалися все життя.

“Anna Sten is not Russian”

Чимало дискусій існувало щодо походження Анни Стен. Через походження прізвища Стен, її десятиліттями вважали росіянкою. Чималу роль відіграли російські газети Сан-Франциско, які неодноразово писали про російське походження актриси.

На сторінках газети “Ukrainian weekly” вийшла стаття під назвою “Anna Sten is not Russian”. Наведемо фрагмент інтерв’ю акторки газеті:

-«Я б хотіла дізнатися, Ви українка чи росіянка?»

-«Я українка», — відповіла актриса.

-«Ви розумієте українську?»

-«Так».

А ще вона розповіла, що щиро сумує за домом і сказала, що немає місця у світі, де б готували кращі страви, аніж в Україні. Журналіст подарував Анні ляльку, яка нагадувала саму акторку.

«В пам’яті хочу залишитися красунею»

Після 1943 року, незважаючи на незаперечний акторський талант і прекрасну зовнішність, кар’єра артистки все ж пішла на спад. Але це не зламало її. Вона викладала в акторській школі, писала картини, виставляла їх в галереях. І хоча великого успіху тут не вийшло, її це не засмучувало.

На питання про завершення акторської кар’єри відповідала, що занадто постаріла і змарніла і що в пам’яті глядачів все ж хоче залишитися красунею.

Анна Стен прожила 84 роки. Померла в Нью-Йорку 12 листопада 1993-го року.

Руслана Сторожук