печера
Повномасштабна війна не заважає горе-забудовникам руйнувати історичну спадщину міста. Цього разу під питанням опинилися стародавні печери на місці яких, прагнуть звести щось більш прибуткове. Проте саме зараз, як ніколи раніше, важливо зберігати історичну спадщину міста, а не намагатися знищити її. Розповідаємо про стародавні печери міста Києва, а саме про печеру на Вознесенську узвозі, а також скандальний законопроєкт №5655.
Київські гіди знають, що одним із найпопулярніших маршрутів у столиці стають підземні ходи, тобто печери, лабіринтами яких полюбляють ходити як гості міста, так й самі кияни. Серед відомих столичних пам’яток такого роду можна виділити дві основних. Відтак, це — славнозвісні Ближні печери, відомі також як Антонієві печери, де сьогодні спочивають мощі печерських подвижників. Також Дальні Печери, які відносяться до Києво-Печерської Свято-Успенської лаври.
Ховати знакових постатей у підземних печерах було виявом вшанування, тому сьогодні чимало киян спускаючись до печер прагнуть не тільки насолодитися архітектурними формами, але й побачити на власні очі святиню.
На цей час, на території Києва відомо про понад 300 таких об’єктів, усі вони зосереджені у правобережній частині міста та знаходяться під охороною. Печери мають ще й наукову цінність.
Читайте також: Захисниця Києва, яка сама гине: цікаві факти про річку Ірпінь
Першим, хто почав досліджувати наукову цінність підземних ходів став німецький історик Йоган Гербіній, до слова його книга «Священні Київські печери чи Київ Підземний» містить цитати й про мешканців тогочасної України, яких він відзначав особливо привітними, на відмінну від московитів.
«Русини-наддніпрянці звичаями достатньо вишукані, оскільки у школах науками гуманітарними повсюди сумлінно розм’якшуються, а тому щодо іноземців людяніші, їх привітно приймають. Тоді як Московити – неймовірні варвари (…).
Й оскільки русини вважають, що повинні виявляти між собою привітність і люб’язніть усю, звідси їхні звертання «брати і сестри» і трепетні молитви до Христа про взаємні прихильність і любов. При зустрічі ж так вітаються: «Бог на поміч!» тобто «Нехай допоможе тобі Бог!» (…) Вірять Христу до них милостивому, що все з волі його відбувається, у цьому впевнені непохитно. От якби ми, германці, перейняли в тих, кого наша спільнота за варварів має, незіпсутість християнької чесноти!
Праця німецького історика зацікавила багатьох українських дослідників, вивчати підземні катакомби почав й Володимир Антонович, втім подальші дослідження були припинені радянською владою. Вже за часів Незалежної України дослідження печер було відновлено. Нещодавно на Вознесенську узвозі була знайдена стародавня пам’ятка, здавалося б її мають оберігати та вивчати, однак склалося інакше.
Читайте також: «Український Йордан», скарби та давні поселення: топ-10 цікавих фактів про річку Почайну
Експерт Центру розвитку міст Дмитро Перов знайшов у печері анімістичні зображення тварин та графіті більш пізнього «варязького» періоду.
“Руна Альґіз (або «куряча лапа»), обриси якої можна побачити на одній зі стін комплексу, використовувалась древніми варягами як символ захисту, оберіг, символ життя. Такі символи наносили на стіни дому та використовували як оберіг. За словами науковців, печерний комплекс сягає віку Київської Руси та схожий за конфігураціями до Варязьких та Смородинової печери”, – пояснює активіст.
Дмитро Перові повідомив, що цей древній печерний комплекс разом із залишками кам’яниці 1898 року Віталій Кличко збирається передати під будівництво ЖК. Як зазначає Олександр Дядюк історичну будівлю тут приватизували за підробними документами. Тепер забудовник чекає лише передачі землі, щоб розпочати тут будівництво. Зберегти печери у випадку будівництва багатоповерхівки не вдасться.
Читайте також: Андрій Первозваний або як на Галичині Андрія святкують
Складності всьому процесу надав нещодавній законопроєкт за який проголосувала Верховна Рада. Законопроєкт №5655 передбачає реформу містобудування, здавалося б нічого кримінального, якщо не вдивлятися в положення документа. Фактично цей законопроєкт призведе до хаотичної забудови міст та знищення історичних пам’яток великими забудовниками, які можуть не звертати увагу на норми містобудування.
Проти законопроєкту також виступив мер міста Віталій Кличко, він наголосив, що його потрібно доопрацювати, обговорити його з громадськістю, з професійним середовищем, місцевим самоврядування, і тільки тоді виносити на голосування в парламент. Однак, вже зараз громадськість ініціювала петицію про скасування законопроєкту №5655, яка набрала необхідні підписи, тож шанси на збереження історичної спадщини, а зокрема стародавніх печер — є.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] […]