Палац дитячого щастя: садочок «Орлятко» київського заводу «Арсенал»

Всі ми походимо з дитинства, а більшість з нас навіть відвідували дитячі садочки. Там нас навчали різноманітним навичкам, готували до школи, а ще, це було місце, де ми вчилися соціалізації.

Сьогодні в Києві понад 500 дитячих садочків. Розповідаємо про «Орлятко» — найстаріший дитячий садочок нашого міста.

Садочок на прохання робітниць заводу

Завод «ÐÑ€ÑÐµÐ½Ð°Ð»»

На початку свого існування дитячий садок «Орлятко» знаходився на вулиці Січневого повстання 11 (нині вулиця Івана Мазепи). Це було невеличке приміщення в будинку, розраховане на двадцять дітей.

Садочок з’явився на прохання робітниць заводу «Арсенал». В 1924 році їх почали масово залучати до роботи, тож виникло питання з ким залишити дітей. Жінки звернулися до Київського губернського відділу народної освіти з проханням організувати садочок для дітей, і їхнє прохання задовільнили.

Як зазначалося, спочатку приміщення було розраховане на двадцять дітей. Втім, згодом їх побільшало й садочок переїхав в більшу квартиру. В такому стані він проіснував до кінця 1930х років, а потім для нього побудували окреме приміщення.

Нове приміщення садочку

План приміщення садочку

Наприкінці 1930х років для «ÐžÑ€Ð»ÑÑ‚ка» розробили окреме приміщення. Проект віддали відомому архітектору Йосипу Каракісу. І він, в свою чергу, зробив величезну роботу.

Для нового садочку пред’явили доволі суворі вимоги. Справа в тому, що його будували не за типовим проектом. Будівлю розрахували на 140 дітей, і кожній дитині відводили досить велику площу.

Приміщення «ÐžÑ€Ð»ÑÑ‚ка» побудовано у формах грецької антики та має три поверхи. Крім того, у нього досить високі стелі. Одна лише актова зала має висоту 6 з половиною метрів. Цього досягнули завдяки розташуванню глядацьких місць на різних рівнях.

Садочок пофарбували у блакитний колір, а одну його частину побудували на виступаючому мисі. Завдяки цьому там відкривається чудове видовище на схили Дніпра.

Нове приміщення садочку почало працювати 17 квітня 1940 року. І якщо спочатку заявляли, що будівля розрахована на 140 дітей, то наприкінці будівництва ця цифра виросла до 220.

За часів німецької окупації садочок не працював. Втім, його будівлі вдалося уникнути знищення. Тож по закінченню воєнних дій «Орлятко» повернувся у своє приміщення.

Читайте також: Музей просто неба в Пирогові — історія українського життя

«Орлятко» після Другої світової війни

Фото: Семен Фрідлянд

Ще до війни планувалося, що «Орлятко» стане зразковим закладом для дошкільної освіти. Тож, на садочок покладали великі надії. А неофіційно його називали «Палацом дитячого щастя».

По закінченню війни садочок відновив свою роботу. І, врешті-решт, йому вдалося стати зразковим. На нього рівнялися інші дошкільні заклади, але їм чогось не вистачало для досягнення такого ж рівня.

Майже одразу після відкриття садочок брав участь у різних виставках. А ще, він неодноразово займав призове місце на виставці народного господарства. Про нього навіть писали визначні газети та журнали радянських часів, такі як «Правда», «Радянська жінка», «Прапор комунізму» та багато інших.

У всіх виданнях про «ÐžÑ€Ð»ÑÑ‚ÐºÐ¾» відгукувалися схвально, що, звісно, тільки підігрівало до нього інтерес. А віддати дітей саме сюди мріяла ледь не кожна мати Києва. Ходили навіть чутки, що заради цього жінки влаштовувалися працювати на завод «Арсенал».

Документальний фільм та нова хвиля популярності

Кадр з документального фільму

Навіть не дивлячись на те, що «Орлятко» був дуже популярним, наприкінці 1960х до нього виникла нова цікавіть серед киян. І все через документальний фільм.

Стрічка вийшла у 1967 році й після цього для закладу настали нові часи. Він став ще більш популярним, тож в нього мріяли потрапити не тільки батьки, а ще й викладачі.

Як не дивно, але керівництво садочка вдало справлялося з хвилею популярності. Навіть не дивлячись на те, що бажаючих працювати в ньому було багато, вони ретельно обирали собі персонал. Тож потрапити туди могли тільки найкращі з найкращих викладачів.

Популярності також додавало те, що у садочку вчили не тільки базовим навичкам, а також привчали до праці. Як згадували його випускники, там була одна з найсильніших систем підготовки до школи в Радянському Союзі. Тож, немає нічого дивного, що батьки так хотіли віддати туди своїх дітей.

Читайте також: Як змінювались українські традиції святкування Нового року з давніх часів і до сьогодні

Спроби продажу та закриття

Приміщення садочку

На жаль, не дивлячись на свою популярність, «Орлятко» не обійшли скрутні часи. І почалися вони після розпаду Радянського Союзу.

На початку 1990х років «Палац дитячого щастя», як і багато інших закладів, прийшов у занепад. На це вплинуло багато чинників, в тому числі й те, що будівлю давно не ремонтували. Тож віддавати туди дітей було просто небезпечно.

Одразу ж після тимчасового закриття садочку його намагалися перепрофілювати під інші приміщення. Зараз вже невідомо, що там хотіли відкрити, втім, на його захист вийшли місцеві жителі. І будівлю вдалося відстояти.

В 2000 році садочок відкрили після реконструкції. Туди закупили нові меблі й сучасне обладнання. Здавалося, що тепер йому нічого не загрожує, але це було не так.

В 2009 році стало відомо, що «ÐžÑ€Ð»ÑÑ‚ÐºÐ¾» таємно виставили на аукціон. Як повідомляла столична влада, це зробили заради того, щоб привернути іноземних інвесторів. Але ніхто в це не повірив.

На захист найстаршого садочку  вийшли не тільки жителі Києва, а й навіть місцеві депутати. Тож, сумісними зусиллями киянам вдалося досягти того, щоб «Орлятко» зняли з аукціону.

Читайте також: Как менялся Крещатик во время реконструкций (фото)

На сьогоднішній день садочок продовжує працювати. Більш того, скоро йому виповниться цілих 100 років. А його приміщення офіційно визнано пам’яткою київської архітектури.

Наразі вже складно сказати, чи збереглися там традиції виховання, які були в Радянському Союзі. Втім, «ÐžÑ€Ð»ÑÑ‚ко» досі користується популярністю.

Тетяна Шарапова