Незабаром, вже 24 лютого, минає рівно рік повномасштабного російського вторгнення. Київ за три дні оккупантам так і не вдалося захопити, шеврони, які вони притягли з собою, тепер красуються на їх могилах. За свою свободу Україна платитиме дуже високу ціну, сотні найкращих полягли в боях за вільну країну. Подорослішали швидко й наші діти, тепер замість іграшок вони створюють девайси, які допомагають скоріше перемогти окупантів. Сьогодні розповідаємо про дивовижні українські діти та їх добрі справи.
Окопні свічки — важлива й потрібна річ на фронті. Для їх виготовлення потрібно дуже прості складники: пусті бляшанки з під будь-яких консервів, гарячий віск та гніт для вогню. Такі девайси допомагають бійцям зігрітися, підігріти їжу чи імпровізувати невеличкий ліхтарик в критичних умовах. По всій Україні окопні свічки виготовляють десятки людей, приєднуються до цього заняття й діти.
У Львові діти також виготовляють окопні свічки на передову. Відтак, у Львівському міському дитячому еколого-натуралістичному центрі діти власноруч виготовляють окопні свічки для захисників України. За годину діти виготовили 18 свічок та прикрасили їх теплими побажаннями для наших захисників. Зимою такі свічки особливо важливі, адже за допомогою них можна висушити промоклі шкарпетки чи одяг.
Читайте також: Хід королеви: українська королева шахів Любов Якір
Через російське вторгнення кілометри української землі залишилися замінованими, щодня сапери працюють та ризикують власним життям, щоб очистити від небезпеки землю, клаптик за клаптиком.
Відтак, щоб полегшити працю саперів, учень з Івано-Франківська розробив дрон-міношукач для військових. За допомогою цього пристрою можна розвідувати територію та позначати міни на мапі, таким чином зберігаючи життя та безпеку працівників ДСНС та саперів. Одинадцятикласник природничо-математичного ліцею Юрій Тумир разом з друзями розробив дрон за технологією 3D-друку.
Наразі відомо, що дрон летить за визначеним маршрутом у застосунку, обстежує територію та позначає, на яких координатах розташовані міни. Також є система розпізнавання розміру та типу міни. Тобто сапер відкриває свій застосунок і бачить, де міни, які вони, і працює над розмінуванням, так розповідає про свій винахід Юрій Тумир.
Читайте також: Маршрут на вихідні: вернісаж у ботсаду, прогулянка на ВДНГ та херсонська кава
Міський голова Львова Андрій Садовий зустрівся із 10-класником Захаром Щурком. Юнак самостійно розробив портативну зарядну станцію для наших військових. Ця станція заряджається від сонячного світла. Оскільки хлопець все робить сам, він не може виготовляти багато таких пристроїв, тому місто шукатиме варіанти розширення виробництва, щоб якомога більше захисників могли користуватись такою мобільною зарядкою.
Окрім станції, Захар також створив потужний павербанк для ЗСУ. Такий пристрій має потужність зарядити аж 15 телефонів. Захар змалку захоплюється наукою та технікою, тож таким чином хлопчик вирішив допомогти захисникам.
Захар розповідає, що збирав гроші на ноутбук та велосипед, але через війну вирішив витратити їх інакше. Хлопець купив деталі та зібрав портативну зарядну станцію. Вона може заряджати й квадрокоптери й ноутбуки. На таку розробку у хлопця пішли усі заощадження — 16 000 гривень. Попри те, Захар впевнений, що без ноутбука він обійдеться, а от його зарядна станція та павербанки можуть допомогти захисникам.
Читайте також: Українофоб чи геній: чи потрібен Михайло Булгаков українському простору?
Діти в Україні змінюють хід війни своїми добрими діями. Отже, в різних українських містах маленькі українці виходять на центральні площі, щоби співати пісень та донатити кошти на ЗСУ. У Києві Валерія Єжова спромоглася назбирати за допомогою гри в шашки близько 100 тисяч гривень, частину коштів дівчинка передала Притулі, також у місцеві ініціативи.
В Ужгороді та Франківську діти влаштовують ярмарки, де продають солодке печиво, лимонад та прикраси, щоб назбирати кошти бійцям на машині. У Львові та Одесі дітки виготовляють прикраси. На Буковині у маленьких селах діти влаштовують так звані патрулі, щоби задонатити притулі. По всій Україні юні українці, навіть найменші щиро вірять у нашу Перемогу та докладають зусиль, щоб ця Перемога дозволила більшості воїнів повернутися додому зі щитом, а не на щиті.