На ВДНГ, окрім оранжереї та яблучних садів, можна побачити й чимало старовинної архітектури. До такої, зокрема, можна віднести водонапірну башту, яка є близнючкою Голосіївської башти – цегляній споруді вже понад 70 років.
Сама башта є цінним зразком промислової архітектури середини ХХ століття – це унікальна пам’ятка, яка повинна бути збережена, як взірець для урбаністичних проєктів, що мають промислове значення. Однак сьогодні вежа опинилася в небезпеці, і її потрібно зберегти – щоб захистити обличчя старого Києва. Цим наразі займаються активісти “Мапи Реновації” та небайдужі кияни.
У 1955 році на сучасній території експоцентру (ВДНГ) з’явилася цегляна споруда – власне, це і була близнючка Голосіївської вежі. Сьогодні, на жаль, ця будівля в занедбаному стані. Схему вежі, яка знаходиться в небезпеці, розробив інститут «Київпроект», над будівництвом працювали провідні інженери та фахівці. До слова, саме “Київпроєкту” належить майже вся транспортна та інженерна інфраструктура міста Києва.
У власності “Київпроєкту” – магістральні вулиці, шляхопроводи, мости, естакади та тунелі, пішохідні переходи, підземні переходи з сучасним використанням підземного простору, тролейбусні лінії, лінії швидкісного трамвая, водогони та каналізаційні колектори, насосні станції, очисні споруди, артезіанські свердловини, теплові магістралі та котельні. Загалом, практично вся промислова архітектура стала надбанням комплексу.
Читайте також: Мацуда Джюко і його «Привид Києва»: японське бачення столичної легенди
Однак, повертаючись до теми Голосіївської вежі – ця забудова унікальна з багатьох причин. По-перше, це цегляний циліндричний об’єм з трьох ярусів, висотою 8, 18 та 7 метрів. Всередині вежі збереглися автентичні сходи, якими ще нещодавно столичні сталкери гуляли, щоб побачити панорамний краєвид столиці. Додамо, що вежа знаходиться в найвищій точці Голосіївського лісу.
З роками вежа втратила своє призначення – нею перестали користуватися, а будівля навіть не отримала статус пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення. Хоча її близнючка на території ВДНГ має такі привілеї, та її стан бажає кращого – мова йде про реставрацію. Статус пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення не гарантує збереження архітектури – на жаль, забудовники руйнували навіть таку архітектуру. Однак правозахисники мають більше можливостей відстояти право на життя тої чи іншої споруди. Так, власне, відбувається з будинком Родіна.
Читайте також: Обереги та зґарди — як кияни оберігали душевний спокій
За інформацією Мапи Реновації, Голосіївська водонапірна вежа була введена в експлуатацію одночасно із реконструкцією водогінної мережі Сільгоспакадемії (це сучасний Національний університет біоресурсів і природокористування, на балансі якого і знаходилася вежа).
Після того, як вежа стала незатребувана, серед киян одразу велися розмови, щоб на базі башти облаштувати оглядовий майданчик. Ця ідея одразу прижилася, навіть попри те, що територія була не облагородженою. Кияни, а особливо закохані пари, полюбляли підійматися по сходах на верхівку Голосіївської вежі, звідки відкривається приголомшливий краєвид на місто та ліс.
Ревіталізація промислової вежі здавалась чудовою ідеєю, але башта ще у лютому 2022 знаходилася на балансі міста. З досвіду фахівців, такі об’єкти важче перевтілювати, адже на це з міського бюджету слід виділяти кошти, які можуть піти не по призначенню.
Натомість приватні власники, які зацікавлені в цінності архітектури, вже перевтілили немало фабрик та підприємств у Києві – Kyiv Food Market чи Артзавод Платформа чудові тому взірці. Наразі немає офіційних даних про те, хто є балансоутримувачем Голосіївської вежі – відомо, що це вже не Національний університет біоресурсів і природокористування. Зараз постало питання не про ревіталізацію вежі, а про її збереження – споруду можуть демонтувати.
Читайте також: Вініл, книги та музика: де провести вихідні у столиці
На початку жовтня поточного року забудовник обніс будівельним парканом територію, яка фактично розташована впритул до Голосіївського парку (на вулиці Генерала Родимцева, між будинками 9 та 11) – вона є пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення з 1972 року. До слова, таке близьке розташування ЖК біля паркових зон вже є порушенням екологічного законодавства.
За парканом опинилися і вежа. За словами представника забудовника, башта перебуває в аварійному стані, тож тут мають намір провести демонтажні роботи.
Своєю чергою, це означає, що Київ вже вкотре може позбавитися від цінної архітектурної спадщини. Тим часом місцевий житель Михайло Макаренко припускає, що підрядником будівництва є так звана компанія “Сіті буд”. Будівництво житлового будинку біля парку небезпечне, адже тут особлива геологічна будова. Крім того, в небезпеці можуть опинитися сусідні споруди, які мають тріщини, а через будівельні роботи вони можуть збільшитися.
Сьогодні активісти “Мапи Реновації” б’ють на сполох, закликаючи зберегти Голосіївську вежу.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
Вежа та що біля корпусів біля гаражів вона у аварійному стані, та що біля павільйонів — у гарному стані, але вхід обмежений. Було б гарно відновити та зробити оглядовий майданчик. Був би топ.
[…] Читайте також: Наступна жертва бізнесу: чому Голосіївська водонапірн… […]