Галина Янченко пройшла як народний депутат до Верховної Ради у 2019 році в першій п’ятірці партії «Слуга народу». До цього в політикині був досвід депутатства в Київраді. Галина Янченко не перший рік займається темою корупції — зокрема, очолювала громадську організацію «Антикорупційний штаб» та була головою Ради громадського контролю при НАБУ. І в парламенті вона курує напрямок боротьби з корупцією як заступник голови комітету з питань антикорупційної політики. Також очолює Тимчасову спеціальну комісію з питань захисту прав інвесторів та є одним із заступників голови фракції «Слуга народу».
Сьогодні — рік і два місяці, як парламентарі нової каденції набули повноважень. До цієї дати ми поговорили з народним депутатом про річницю на посаді, роботу парламенту, проблеми Києва та «великі гроші».
Минулого тижня під час свого щорічного послання до Верховної Ради президент України Володимир Зеленський вітав, зокрема, скасування депутатської недоторканності. Ви називали прийняття відповідного закону і власним успіхом, як законотворця…
Скасування депутатської недоторканності я вважаю головним своїм досягненням, як народного депутата. Рада, що Володимир Зеленський погодився на мою ініціативу, бо займаюся цим питанням з 2017 року. Тоді брала участь в організації відповідних мітингів під Верховною Радою.
До речі, зараз кнопкодавство – це ризик депутатові «влетіти» на штраф у 85 тисяч гривень та втратити депутатський мандат після вироку суду.
Але ніколи політикам раніше не вистачало політичної волі та, банально, сміливості позбавити себе такого привілею, як недоторканість. Політики всіх «таборів та кольорів» обіцяли зробити це 29 років. Ми зробили це за перші 4 місяці в парламенті — остаточно відправивши поняття «касти недоторканних» в минуле.
Що ще вдалося за рік і два місяці роботи на посаді народного депутата, на вашу думку?
Серед інших законопроєктів, якими пишаюся – закон про страхування життя та здоров’я медиків, які борються з коронавірусом. При формуванні «ковідного фонду» була закладена норма про страхування життя і здоров’я медиків. Пізніше ми підтвердили цю норму окремим законопроєктом. Вважаю, що медики стали героями нашого часу, і найменше, що держава може зробити — подбати про них таким чином.
Також я стала співавтором законопроєкту щодо пільгового оподаткування для виробництва в Україні електрокарів. Більшість країн ЄС планують перейти на екологічно чистий вид транспорту в період з 2025 до 2032 року.
Цим законопроєктом ми створюємо умови для залучення серйозних інвестицій і виготовлення продукції з високою доданою вартістю. Йдеться про сотні нових робочих місць, мільйони сплачених податків. Законопроєкт вже прийнято в першому читанні, до кінця року він може бути прийнятий в цілому. Це дуже перспективно.
Загалом як оцінюєте роботу Верховної Ради IX скликання?
Перший рік роботи парламенту достатньо ефективний. Верховна Рада прийняла цілу низку історичних рішень — від скасування депутатської недоторканності до відкриття ринку землі. До цього Україна була в клубі шести країн, які не мали ринкових відносин у земельній сфері.
Окремо варто відзначити ряд законів, які урізали безкарність депутатів. Тут і надання «прослушки» нардепів для НАБУ, і штрафи за прогули засідань, і кримінальна відповідальність за кнопкодавство. До речі, зараз кнопкодавство – це ризик депутатові «влетіти» на штраф у 85 тисяч гривень та втратити депутатський мандат після вироку суду.
Щодо покарання за кнопкодавство — за результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг» українці позитивніше за інші оцінили це рішення парламенту. А які дії парламенту нагально потрібні зараз?
Наступного року варто зосередитись на економіці та створенні сприятливих умов для бізнесу.
Наприклад, варто продовжити політику доступного кредитування. У лютому ми вийшли з ініціативою «Доступні кредити 5-7-9%», за якою менше ніж за рік малий та середній бізнес отримав понад 10 мільярдів гривень кредитів. Потім направили зусилля на те, щоб зробити усе банківське кредитування більш доступним для громадян. Бо якою має бути рентабельність бізнесу, щоб віддавати кошти під 20-25% річних, як було ще рік тому?! Сьогодні нам вдалося знизити ставку НБУ з 17% до рекордних 6%. А це означає дешевші гроші для бізнесу, доступну іпотеку для молодих сімей тощо.
Днями в Україні пройшли місцеві вибори. Ви були депутатом Київради. Які головні проблеми бачите наразі в Києві? З яких кроків мають розпочинати роботу новообрані місцеві депутати?
Наразі Києву необхідна порядна некорумпована влада, яка буде працювати в інтересах киян та розв’язувати проблеми міста. Серед головних таких проблем я б виділила транспорт, житлово-комунальне господарство та інфраструктуру для сімей з дітьми.
Всі ці проблеми можна вирішити, якщо до них підходити систематично та з розумом. Але ключове — зменшення корупційних ризиків. Адже, що таке корупція в Києві? Це і недобудови, які з’явились у неналежних для будівництва місцях. Це той самий Шулявський міст, який попри виділене з міського бюджету фінансування, досі недобудований. А сам забудовник – збанкрутував. При цьому гроші киян, виділені на цей проект, фактично зникли.
Що можна зробити з питанням транспорту, на вашу думку?
Київ – третє за рівнем завантаженості доріг місто у Європі, що поступається лише Москві та Стамбулу. А також дванадцяте у світі — за даними рейтингу навігаторів TomTom. Місту потрібна нова транспортна стратегія, яка має включати цілий комплекс заходів. В першу чергу, будівництво нових гілок метрополітену. Крім цього — нові розв’язки, поступова заміна маршруток комфортабельними автобусами – більш безпечним, зручним та екологічним видом громадського транспорту.
Для розв’язання транспортних проблем необхідно змінити підхід і до ремонту доріг. В Києві є ділянки, в які уже 4-5 років щорічно закатують асфальт в одному і тому ж місці. Це міст Патона, наприклад. А є завантажені дороги, які роками не бачили ремонту – наприклад, більшість доріг на Подолі тощо. Крім того, на мій погляд, неприпустимо в третьому по завантаженості доріг місті робити ремонти місяцями, прямо в час пік.
В Києві критично не вистачає садочків, а класи в школах переповнені.
Також прокоментуйте більш детально тему інфраструктури для сімей з дітьми…
В Києві критично не вистачає садочків, а класи в школах переповнені. Для того, щоб ваша дитина потрапила в садок, її потрібно записати в електронну чергу мало не в день її народження. І це не гарантія потрапляння в муніципальний садок. Скажіть, як таке може допускати місцева влада в одному з найбільших ділових центрів країни? Куди молоді батьки повинні діти свою дитину, щоб повернутись до роботи? Всі ці питання досить гостро стоять на сьогодні в столиці. Тож роботи у новообраних депутатів Київради буде дуже багато.
Поговорімо про Тимчасову спеціальну комісію з питань захисту прав інвесторів, яку ви очолюєте у Верховній Раді.
Спецкомісія, створена буквально 4 місяці тому, добре себе зарекомендувала, як ефективний інструмент і парламентського контролю, і законотворчої діяльності. До неї входять 13 депутатів з практично усіх фракцій та груп, двоє голів комітетів та шестеро заступників голів парламентських комітетів.
Перший наш напрям – розгляд звернень і скарг від бізнесу. Ми їх розглядаємо на засіданнях, запрошуємо всі сторони та, звичайно, представників правоохоронних і державних органів влади, яких може стосуватись справа. За цей час розглянули близько десяти таких справ. В частині з них є позитивні зрушення. Наприклад, як по виробнику дитячого харчування «Малятко» або по Миколаївському суднобудівному заводу «Океан».
Крім цього, комісія займається законодавчою роботою.
Бізнес скаржиться на рейдерство…Як комісія діє в цьому напрямку законодавчо? І які ще є ініціативи ТСК?
Влітку ми подали пакет антирейдерського законодавства. Не менш амбітні плани й на завершення року – плануємо просувати ініціативу з «амністії капіталів».
До речі, про цю ініціативу і про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал (ПнВК — ред.) говорив у своєму щорічному зверненні президент Володимир Зеленський. Ці ініціативи давно назріли та є частиною нашої передвиборчої програми, а ми свої обіцянки виконуємо.
Проведена в правильний спосіб амністія капіталу дозволить повернути в українську економіку гроші, які за роки незалежності циркулювали в «сірому секторі». За оцінками НБУ, тіньові операції донедавна становили четверту частину офіційного ВВП України або 846 млрд гривень на рік.
Голова Державної податкової служби Олексій Любченко минулого тижня приголомшив багатьох своєю заявою. За його словами, за три роки «бізнес шанованих людей» вивів з України 22,4 млрд доларів. Основними «пунктами призначення» цих коштів стали Кіпр, куди вивели $5 млрд, ще $4 млрд — в Нідерланди, $3 млрд — до Великобританії, $2 млрд — до Німеччини. Потрібно створити умови, аби ці кошти повернулись.
Розкажіть, чи взагалі вдавалося в якихось країнах повернення коштів.
Є успішні приклади податкової амністії або амністії капіталів в європейських країнах. В Італії амністія 2001-2002 року принесла до бюджету країни 1 млрд доларів «чистих» податків. Крім того, лише впродовж двох місяців було репатрійовано 61 млрд євро. Більшість цих коштів, до речі, повернулося зі Швейцарії. А ще цікавий факт, що після амністії в країні зросла кількість офіційних мільйонерів.
У Казахстані було проведено дві податкових амністії. Наслідком стали не лише додаткові надходження для бюджету. За результатом амністії найбільші світові рейтингові агентства підвищили кредитний рейтинг Казахстану. Крім того, податкова амністія дозволила уряду цієї країни вперше піти на зниження податків: ставка ПДВ була знижена на 4%, ставка соціального податку — на 5%.
За таким сценарієм для України супутнім результатом податкової амністії може стати запровадження податку на виведений капітал. Це підвищення інвестиційної привабливості нашої країни.
Більш точні оцінки того, скільки коштів повернеться в країну, можна буде робити після визначення моделі амністії капіталів.
Галина Янченко
Як оцінюєте інвестиційний клімат в країні? Про який обсяг інвестицій можна говорити за останній рік?
Минулого року в Україну надійшло близько 2,5 млрд доларів інвестицій. Цьогоріч ситуація складніша через карантинні обмеження. Але я вважаю, що коронавірус може створити для України не тільки виклики, а й можливості.
Багато європейських країн думають про перенесення виробничих потужностей з Китаю ближче до Європи. За оцінками аналітиків Bank of America (BofA — ред.), американські та європейські компанії впродовж п’яти років витратять близько 1 трлн доларів на виведення виробництв з Китаю, зокрема, до Східної Європи. І від нас залежить, скільки коштів зможе бути переведено в Україну.
Для нашої країни ця ситуація відкриває нові можливості та перспективи. Для того, щоб ними скористатись, варто власноруч створювати умови, цікаві інвесторам. І в цьому напрямку президент та парламент має ряд ініціатив: амністія капіталів, податкові преференції, в тому числі ПнВК, відшкодування частини видатків для інвесторів, які залучили понад 30 млн доларів в економіку України тощо.
Минулого року в Україну надійшло близько 2,5 млрд доларів інвестицій.
Якщо говорити про роботу як парламентаря, що за останній рік сприйняли як найбільший виклик?
Найскладніше, коли позитивні та правильні ініціативи, яких потребує країна, намагаються спотворити деякі опозиційні сили. Йдеться про «бої» на інформаційному полі.
Я все ще переживаю, коли витрачаю купу сил і енергії на розробку законопроєкту, погодження, збір голосів… Законопроєкт приймають, а окремі опозиційні депутати поводяться не просто не конструктивно, а свідомо перекручують хороші ініціативи. Так було, до прикладу, із законом про зняття депутатської недоторканності. До такої брехні я не звикну ніколи.
Олена Грудзинська
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
