Справжню архітектурну перлину Києва можна знайти на вулиці Великій Васильківській. Саме тут розташований римо-католицький Костел святого Миколая. Побудований знаменитим архітектором Владиславом Городецьким ще у 1899—1909 роках, храм досі вражає своєю величністю та привертає до себе погляди.
За основу було взято конкурсний проект студента Станіслава Воловського, але через відсутність практичного досвіду нагляд за втіленням ідеї в життя надали досвідченому архітектору Владиславу Городецькому. Він вніс деякі творчі зміни, посилив декоративне оздоблення, що ще більше підкреслило пишність та довершеність архітектурної споруди.
Найбільший католицький храм міста виконаний у неоготичному стилі і має форму григоріанського хреста, якщо подивитися на нього зверху. Споруда вирізняється ясністю композиційного рішення, стрункістю та легкістю архітектурних форм, витонченими, ніби спрямованими в небо, вежами та шпилями.
Складні умови будівництва та непростий проект будівлі сприяли застосуванню нових інженерних технологій. Так, інженер А. Е. Страус вперше у той час запропонував закладати фундамент, використовуючи бетонні палі, а в конструкціях почали використовувати новий будівельний матеріал – залізобетон.
Прекрасні скульптури – творіння італійського майстра Еліо Саля, який часто співпрацював з Городецьким. Фасади щедро декоровані скульптурними роботами: фігури святих, апостолів, Божої Матері, Христа, Архангела Михаїла та цілі скульптурні композиції вдало доповнюють архітектурний задум храму і підкреслюють його унікальність. Якщо уважно розглядати костел із зовнішньої сторони, то можна побачити також скульптури ящірок та грифонів.
Будучи шедевром архітектури зовні, костел дивував і внутрішнім інтер’єром: красиві настінні розписи прикрашали стіни, а через вітражі, яких було близько 40, світло потрапляло всередину, створюючи неймовірну атмосферу. На жаль, не все внутрішнє оздоблення храму збереглося до наших днів.
Витонченість та стрункі пропорції будівлі, вікно- «троянда» на передньому фасаді, мереживна ліпнина, майстерно виконані скульптури, орнаментальне оформлення перетворили костел на справжній витвір мистецтва. А колористичне рішення, де червона цегла контрастувала з сірими бетонними деталями, підкреслило величність храму.
Читайте також: Разрушенные храмы Киева: 24 церкви, сохранившиеся только на фотографиях
У 1909 році костел освятили. Однак пропрацював він недовго: з приходом радянської влади храм розграбували та закрили. Нову владу найперше цікавили матеріальні цінності костелу.
Розпочалися арешти духовенства: у 1919 році арештували настоятеля костелу Йосипа Змигродського та інших священнослужителів. Польсько-радянська війна ще більше погіршила становище римо-католицької церкви.
Більшовики почали підозрювати духовенство та вірян у шпигунстві на користь Польщі, на священнослужителів здійснювався тиск. З 1936 року костел не працював, а вже через два роки з’явилась постанова про його офіційне закриття. Храмова будівля використовувалась для громадських потреб, в костелі знаходились склади різних організацій.
У 1943 році, під час війни, артилерійський обстріл пошкодив храмову будівлю і спричинив пожежу. В результаті постраждало внутрішнє наповнення та оздоблення костелу.
Після закінчення війни костел святого Миколая частково реставрували, а будівлю віддали в користування Київському державному обласному архіву. Будинок пристосували під архів: збудували нові цегляні стіни та розмістили дерев’яні стелажі. У високих вежах костелу встановили станцію, яка глушила інші радіохвилі.
У 1954 році почались ремонтні роботи і відновлення фасаду будинку, після яких у вікнах храму зникли красиві вітражі.
Рішенням Ради Міністрів СРСР 1979 року храм змінив своє основне призначення: віднині він називався Республіканським будинком органної та камерної музики, а внутрішнє наповнення перелаштували для потреб концертного залу. На підлозі з’явився паркет, орган чеського виробництва постав на місці вівтаря, у нижній частині будівлі зробили гардероб та кімнати для артистів. В той же час відбувалась часткова реставрація храму.
Справжньою музичною прикрасою став орган, виконаний на замовлення фірмою «Rieger-Kloss». Створюючи великий музичний інструмент, чеські майстри намагались максимально органічно вписати його в інтер’єр костелу. Орган має різноманітні тембри, що робить можливим виконання як старовинної музики, так і сучасних творів. Загалом інструмент містить 3945 труб розмірами від 13 міліметрів до 6 метрів, що створює відчуття об’ємного та потужного звуку.
Костел отримав дозвіл на проведення молитов і служб у 1992 році: згідно угоди в ньому можна було не тільки проводити концертні заходи, а й молитися. Храм залишився в підпорядкуванні влади Києва.
Наразі костел поєднує у собі мистецтво та віру. За узгодженим графіком проходять концерти, у інший час – богослужіння.
Будівля тривалий час не реставрувалась і зараз потребує серйозних ремонтних робіт. З’явилися тріщини, осипаються скульптурні елементи та декоративне оздоблення. Серед причин руйнування храму – підвищена вологість ґрунтів, забудова території навколо костелу масивними будинками, вібрація від метрополітену, що відчувається у приміщенні, а також незадовільний стан даху, фундаменту та фасадних елементів. Сподіваємося, архітектурну пам’ятку, якій більше століття, вдасться відновити, і вона надалі дивуватиме своєю красою та величчю.
Читайте також: Исторический Киев: легенды Контрактовой площади
• Костел святого Миколая – одна з двох римо-католицьких церков столиці.
• Костел був внесений до списку пам’яток архітектури, що охороняються державою, у 1956 році, однак уже в 1963 будівлю викреслили зі списку, а під будівлею розпочалося будівництво лінії метро.
• Костел відвідав Папа Римський Іоанн Павло ІІ у 2001 році.
• У 2016 році НБУ випустив 5-гривневу монету із зображенням костелу, де можна побачити передній фасад та внутрішній інтер’єр пам’ятки архітектури початку 20 століття.
Тетяна Василенко
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] Читайте також: Костел святого Миколая: неоготичний шедевр, якому біль… […]