На колишній території Київської Русі тісно переплелись язичницькі та християнські свята. Деякі трансформувались та набули нового значення та нових рис, але і досі залишаються помітними старі язичницькі вірування слов’ян. Давайте розглянемо як сучасне християнське Різдво було для давніх слов’ян святом Коляди.
За язичницький часів на території Київської Русі був пантеон богів та цілий список календарно-обрядових свят приурочений до різних примх природи та зміни пори року.
Свято Коляди у давніх слов’ян було приурочене до зимового сонцестояння — найкоротшого світового дня у році та найдовшої і, можливо, найтемнішої ночі. Воно припадало на 25 грудня за “новим стилем”.
Цей час вважався магічним, коли світи людей, богів та духів поєднуються, і померлі родичі можуть відвідати живих.
За легендою давніх слов’ян, Коляда — це богиня неба, мати сонця. У день зимового сонцестояння в дніпровських водах вона народжує сина — Божича Коляду, тобто маленьке сонечко, яке постає в образі дитини, і означає перемогу світла над темрявою, адже після цієї ночі світовий день стає довшим, а ніч — коротшою. В цей день сонячне коло повертає на весну, а весна в давніх слов’ян була періодом початку нового року.
Святвечір був часом об’єднання всієї сім’ї, де всі члени родини живі або мертві були активними учасниками. Діти в цей вечір бігали по селу та приносили їжу спочатку своїм хрещеним батькам, потім всім родичам. Мати або господиня дому мала завершити всі свої справи і сконцентруватись лише на приготуванні святкового столу. Батько або господар дому ходив по селу і віддавав всі борги, які мав.
Також непоміченою не залишали і худобу — у цей вечір господар будинку приносив ласощі для тварин, щоб пригостити їх, а потім обходив все своє обійстя з топором, постукуючи по кожному дереву, і примовляючи до нього “вроди, бо зрубаю”, для того, щоб дерева дали рясний урожай.
Після заходу сонця господар дому вносив дідух — символ давнього предка та достатку, і клав його на покуття. Трохи куті розкидували по вуглам хати, щоб задобрити духа-хранителя дому. З появою першої зірки на небі родина сідала за стіл, і обов’язково ставили одну лишню тарілку з їжею для духів померлих родичів, які будуть відвідувати родину з того світу. Вечеря продовжувалась години 3-4, весь цей час з-за столу вставати не можна було. Навіть всі страви ставили на стіл одночасно, щоб господиня не відривалась від вечері.
На це свято було прийнято готувати 12 пісних страв, з яких кутя та узвар були обов’язковими, вони уособлювали 12 місяців, і святкування затягувалось на 12 днів. До свята готувались дуже серйозно. Для приготування страв заготовляли 12 полін або по одному поліну відкладали протягом року, або по одному за 12 днів до свята. Зазвичай, готували голубці з рисом, гречану кашу, вареники з капустою, рибні страви і так далі. Всю худобу заганяли додому, бо нічого не мало ночувати на вулиці, окрім великої рогатої худоби, бо хлів вважався їх домом.
За тою ж легендою, кожного року в цю ніч Чорнобог — бог ночі і темряви посилає за Колядою Мару — богиню потойбічного світу або богиню смерті, щоб вбити її. Тоді Коляда обертається в козу, і в такому вигляді народжує дитину. Саме щоб захистити дитину в цей день давні слов’яни запалювали велике вогнище, і свічками дівчата розносили його по селу.
В кожному домі закидали в домашнє вогнище багато великих полін, і всі, хто в цей вечір приходили в гості, також приносили з собою дрова, щоб вогонь обов’язково горів до ранку.
Читайте також: Як змінювались українські традиції святкування Нового року з давніх часів і до сьогодні
Християнство, як релігійне вірування з’явилось в 1 столітті на сході Римської імперії (сучасні Палестина та Ізраїль), і до 4 століття не мало такого свята як Різдво Христове. Вперше його святкування відбулось 25 грудня 353 року в Римі.
З приходом християнства на територію Київської Русі, побут слов’ян почав змінюватись. Нова релігія почала запроваджувати свої порядки. Крім іншого, це торкнулось також і свят.
Деякі заборонялись, як богохульні, деякі заміщались іншими святами, а деякі трансформувались і набували християнських рис.
Свято Коляди трансформувалось у свято народження Сина Божого Ісуса Христа.
В Біблії точно не сказано, коли саме народився Ісус, але там описані події, які можуть допомогти вченим зробити точне датування. Тим не менш, багаторічні дослідження святого писання, астрономічних явищ та інших документів не дали прямої відповіді на питання, однак, вдалось з’ясувати, що Ісус народився приблизно в середині грудня.
Існувало багато версій, які пояснювали, чому саме 25 грудня є днем народження Христа: 1) вважалось, що він був зачатий в день європейської Пасхи, який тоді припадав на 25 березня, і якщо відрахувати 9 місяців, вийде 25 грудня; 2) його ототожнювали з першою людиною на землі — Адамом. Оскільки Адам був створений Богом в день весняного рівнодення, тобто 25 березня, то через 9 місяців, в день зимового сонцестояння мав з’явитися Син Божий, тобто 25 грудня; 3) за третьою версією ця дата задокументована офіційно, тому що саме 25 грудня у Віфлеємі проводився перепис населення, на який і приїхали батьки Ісуса Христа.
Ефеський собор 431 року постановив, що святкування зимового сонцестояння, як народження маленького сонечка в образі дитини, яке на той час практикувалось багатьма народами та його дата — 25 грудня найбільш придатна для нового християнського свята. Таким чином, язичницьке свято Коляди стало святом Різдва Христового. На сьогоднішній день, католицька церква так і відзначає Різдво 25 грудня за григоріанським календарем, а православна церква святкує його 7 січня “за старим стилем”.
Всім або майже всім традиціям язичницького святкування Коляди дали християнське підґрунтя, наприклад, той факт, що колядники ходили по хатам, в християнстві постає як сповіщення всіх про те, що Син Божий народився, частування худоби в цей вечір означає подяку за те, що своїм гарячим диханням зігрівали дитя на холоді, а вся родина в цей вечір сідає за стіл, щоб відсвяткувати цю подію.
В свою чергу, 12 страв, які було прийнято готувати отожнили з 12 апостолами, які супроводжували Ісуса Христа.
Куптій Дарина
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] подарунок діти просили у батьків на іменини або на празник Святого Миколая. Багато клопоту в господарстві вони […]