Кияни вважали її жінкою легкої поведінки, яка зустрічалася з німецьким офіцерам та намагалася всіляко їм догодити. Нацисти вважали її грузинською княжною і жертвою більшовицьких репресій, але ніхто з них і подумати не міг про те, чим насправді займається двадцятирічна красуня…
Тільки коли їй посмертно присвоїли звання Герой України українці дізналися, що насправді Тетяна Маркус — видатна київська пiдпiльніця, яка віддала своє життя в боротьбі з фашистськими загарбниками.
Тетяна Йосипівна Маркус народилася 21 вересня 1921 року у багатодітній єврейській сім’ї в місті Ромни. З часом родина переїхала до Києва, де дівчина закінчила школу. З 1938 року працювала секретарем відділу кадрів пасажирської служби Південно-Західної залізниці.
Влітку 1940 року вона була відряджена до Кишинева, де працювала в трамвайно-тролейбусному парку. З захопленням румунами Кишинева повернулася до Києва, де залишився її батько — Йосип Маркус. Разом з ним стали активно брати участь у підпільній діяльності.
Читайте также: Женщина отчаянной храбрости»: Валентина Гризодубова
Після окупації Києва, на головній вулиці столиці був влаштований урочистий парад. На балконі одного з будинків за ним спостерігала молода дівчина. В її руках майорів букет квітів. Саме його вона кинула в колону.
Гітлерівців, які знищили усе, що вона любила, Тетяна привітала квітковою композицією з замаскованою у ній вибухівкою. Потім в бік німецьких солдат полетіли пляшки з запальною сумішшю, які жбурнули інші члени підпілля. Загалом тоді загинуло 20 німецьких солдат. Німці одразу кинулися шукати месників, але підпільникам вдалося втекти.
Тетяна Маркус була дуже вродливою дівчиною. Її зовнішність нікого не залишала байдужим, тому підпільники вигадали для неї легенду і підробили документи. Таким чином, єврейка Маркус стала грузинкою Маркусідзе. ЇЇ доброзичливість до окупантів пояснювалася тим, що дівчина походила зі знатного княжого роду, а її батька розстріляли більшовики.
Існують дані, що псевдонім «Маркусідзе» був придуманий невипадково. По-перше, у ньому читалося власне прізвище дівчини, а по-друге, знавці радянської літератури легко зрозуміли б відсилання до «Іоканаана Марусідзе» (псевдонім пройдисвіта Остапа Бендера), коли він виступав в образі «бомбейського браміна». Але німці над такими тонкощами не замислювалися, більш того, від неймовірної краси Тетяни вони просто втрачали голову.
Читайте также: «Дьяволо росси»: как харьковчанин Владимир Тулиско стал итальянским партизаном
Після отримання фальшивих документів, Тетяна змінила зовнішність, пофарбувала волосся і влаштувалася до офіцерської їдальні німців. Її диверсійне завдання полягало в підсипанні отрути до їжі та спокушання німецьких офіцерів.
Вони охоче залицялися до красуні та запрошували її на побачення. Існують навіть деякі доводи того, що німецький офіцер СД Пауль хотів забрати красуню після війни з собою до Німеччини. Але на «клієнтів» Тетяни чекали зовсім не райдужні перспективи: когось вона власноруч труїла, а когось заманювала на квартири, де вже чатували підпільники. З гітлерівцями у Тетяни були свої рахунки: вони вбили її батька і двох братів.
Одного дня, дівчині доручили надскладне і надважливе завдання – знищити агента гестапо, на рахунку якого були тисячі вбитих. Справа виявилася нелегкою — дві спроби обернулися нічим. На третій раз німець запросив Тетяну до себе додому. Побачення, романтична музика, офіцер зняв кітель і отримав дві кулі в голову. На ранок в одязі убитого знайшли записку «Смерть німецьким окупантам» і підпис «Маркусідзе».
Це послання коштувало їй дуже дорого, адже тепер німці знали кого шукати. Нацисти оголосили облаву. Тетяні майже вдалося втекти, якби не прокол одного з підпільників.
22 серпня 1942 року вона була схоплена при спробі переправитися через Дніпро. ЇЇ піддавали жорстоким тортурам протягом п’яти місяців, особливо посилилися знущання після того, як нацисти дізналися, що вона єврейка. За свідченням очевидців, Тетяну Маркус допитували безперервно, лише часом відливали водою — повертали до свідомості і продовжували катувати. Їй вирвали волосся та нігті, відрізали груди, не залишили живого місця на тілі, але вона так нічого і не сказала, нікого не видала.
Тетяну Маркус застрелили 29 січня 1943 року, а тіло викинули в Бабин Яр. На той момент дівчині не виповнилося ще й 22 років. На її особистому рахунку було 33 вбитих німецьких офіцера.
Читайте также: Свідомо пішла на смерть: ростріляна патріотка Олена Теліга
Указом Президента України Віктора Ющенко № 768/2006 від 21 вересня 2006 року за особисту мужність і героїчну самопожертву, незламність духу в боротьбі з фашистськими загарбниками у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років учасниці антифашистського підпілля у місті Києві у 1941-1943 роках Тетяні Йосипівні Маркус посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Пам’ятник Тетяні Маркус в Києві було відкрито 1 грудня 2009 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Скульптурна композиція увічнила безстрашну юну 21-річну єврейську дівчину-підпільницю, яка віддала своє життя в боротьбі з фашистськими загарбниками. Монумент являє собою бронзову фігурку дівчини з гордо піднятою головою і рішуче стиснутими кулаками. Позаду героїні скульптор зобразив колючий дріт.
Руслана Сторожук
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] Читайте также: Ходила на побачення з німцями заради розправи: київськ… […]