Готель “Україна”: як будували один з найвищих хмарочосів столиці

14:00  |  16.06.2022
Готель "Україна"

Готель "Україна"

Готель “Україна” в столиці колись був одним із найвищих хмарочосів на території сучасної України, втім час летить невпинно. Технології змінюються, розивається, і в Україні вже давно зводять набагато вищі споруди, однак готель на Інститутській, 4 залишається культовим місцем для багатьох киян. Сьогодні розповідаємо про будівлю з цікавою історією, скандалами та любощами.

Хмарочос Гінзбурга

Вигляд Києва. Хмарочос Гінзбурга - справа.

Вигляд Києва. Хмарочос Гінзбурга — справа.

Колись на місці готелю “Україна” височів хмарочос Гінзбурга — його назвали першим в історії України, а розробили проект споруди одеські архітектори Адольф Мінкус та Федір Троупянський. Збудований хмарочос одразу став символом вишуканості — він мав ексклюзивні на той час ковані ліфти американської фірми “Отіс”, розкішні закордонні меблі та приймав непростих гостей. До слова, на початку ХХ століття такі будинки, як хамороч Гінщурга, були лише в декількох країнах: в США, Німеччині, Аргентині й Канаді.

Тож столиця вже тоді була одним з тих міст, які задавали тренди тогочасній і майбутній архітектурі. Згодом дім почали використовувати як прибутковий, тобто квартири здавали в оренду заможним киянам та гостям міста. Загалом в готелі було 500 кімнат. Найрозкішніші оселі мали аж 11 кімнат. Однак веселощі та культурний розвиток тривали недовго.

До влади прийшов радянський союз. Спершу готель націоналізували, а номери в ньому перепланували на квартири. Цікаво, що паломники, які приходили в Київ на прощу, зупинялися перед спорудою і хрестилися. Тоді люди вважали, що перед ними храм.

В 1941 році будинок Гінзбурга було підірвано військами НКВС СРСР, а на початку 50-х років остаточно знищено. Від колишньої величі залишився тільки фундамент, який нагадував про коханців і коханок, що були в цих стінах.

Читайте також: Журналістки та кондитерки: жінки, які воюють за Україну

Післявоєнна відбудова

Після всіх руйнувань, яких зазнав Київ у Другій світовій війні, почалася післявоєнна відбудова. Коли мова зайшла про Хрещатик, то архітектори взяли за основу проекту настанови українського письменника та кінорежисера Олександра Довженка, який ще раніше зазначав, що вулиця Інститутська і її рельєф створений для хмарочосів.

“…І може бути ніхто не має бути такий радий і задоволений нерівномірністю рельєфу Києва, як архітектор, тому, що ні в одному місті не можна так вигідно будувати з архітектурної точки зору, як в Києві, тому, що Київ має неймовірну кількість несподіваних ракурсів, несподіваних поворотів, які дають можливість твору архітектора то несподівано з’являтися в усій своїй пишноті, то зникати, знову з’являтися з іншого боку і т. д.

Який же принцип будівництва, на мій погляд, повинен лежати в основі при такому рельєфі місцевості? Принцип простий: на піднесеності повинні стояти високі будинки, а в низинах — удома низькі. У Києві можна знайти таку точку для десятиповерхового будинку, з якою він на 180°здаватиметься тридцятиповерховим. І якби за цим принципом будувався Київ, то через півтора десятки років він придбав би обличчя гордого, здибленого міста”, — казав Довженко.

Олександр Довженко

Олександр Довженко

В 1944 році влада оголосила архітектурний конкурс на найкращий проект відбудови Києва. На диво, на місці колишнього хмарочоса Гінзбурга багато фахівців планували збудувати багатоповерхівку. Згодом було обрано авторський проект архітекторів на чолі з Анатолієм Добровольським. До слова, його руці належить споруда Головпоштамту у столиці, Північний міст, Інститут фізики НАН України та будинок художника в Києві.

Читайте також: Йоган Пінзель – галицький скульптор, що створив історію

Готель “Москва”

Принцеса Анна (ліворуч) у Києві, 1973 рік, поряд зі своїм готелем у Києві (Україна) у середині 70-х років.

Принцеса Анна (ліворуч) у Києві, 1973 рік, поряд зі своїм готелем у Києві (Україна) у середині 70-х років.

Урочисте відкриття готелю відбулося 28 вересня 1961 року. Дім на Інститутській, 4 отримав назву “Москва”. Хоча будували споруду українські архітектори, а звели її в Києві — радянська влада квапливо підбирала відповідні назви, щоб увіковічнити росію в історії України, однак так не вийшло. В 2001 році готель отримав свою сучасну назву і гордо носить її і повсякчас.

Потрібно зазначити, що пристанище для гостей на Хрещатику дивувало навіть найвибагливіших гостей — у різний час тут зупинилося відомі зірки, а кияни прагнули заглянути всередину. Багато місцевих мали можливість зняти собі номер в готелі та краще насолодитися виглядом з вікон хмарочоса на Київ.

В 2003 році готель почали реставрувати. За своє існування заклад отримав престижні премії, приймав поважних гостей, серед яких були актори, космонавти, політики та спортсмени.

Читайте також: Працюємо та відпочиваємо: топ 8 коворкінгів у Львові

Студія Мурашка

Ескіз до картини «Карусель», 1905, Національний художній музей України

Ескіз до картини «Карусель», 1905, Національний художній музей України

В певний час готель “Україна” став своєрідною меккою для талановитих українських митців, а все тому, що на базі готелі була відкрита художня студія Олександра Мурашка. Митець орендував на дванадцятому поверсі сонячне приміщення, де він закладав юнакам і юнкам ази малювання, закликав до творчості та надихав молодь створювати мистецтво.

Навчатися у Мурашка прагнули діти тогочасної інтелігенції, сам ж маляр був скромний у своїх заслугах і нерідко применшував здобутки. Однак, щоб потрапити до нього на студіювання, доводилося подовгу чекати. Студенти обожнювали слухати лекції по живопису та вести палкі дискусії про значення українського мистецтва в світі.

Ціна Незалежності

Тіла українських протестувальників, які були вбиті злочинною владою режиму Януковича у готелі “Україна”, 2014 рік

Тіла українських протестувальників, які були вбиті злочинною владою режиму Януковича у готелі “Україна”, 2014 рік

В 2014 році готель “Україна” одночасно став добром і злом. З одного боку, саме з нього злочинці, яких досі не встановили, обстрілювали мирних киян, медиків та волонтерів, а з іншого — у хол готелю небайдужі активісти знесли тіла вбитих українців.

Хмарочос Гінзбурга на Хрещатику символічно трансформувався у готель “Україна”. За свій час він побачив немало цікавого, став прихистком і прокляттям для українського народу, але нікого не зміг залишити байдужим.

Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм telegram ico, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: