Валерій Зукін - керівник клініки "Надія" (посередині), праворуч - ембріонолог Павел Мазур, на руках дитина "трьох батьків"
Світова медицина не стоїть на місці, а київські медики впроваджують інноваційні технології, які допомагають подружнім парам мати омріяних здорових, а головне генетично рідних їм дітей.
Співзасновник методу та директор приватної київської клініки репродуктивної медицини “Надія” Валерій Зукін пояснив суть методики. Для штучного запліднення використовується яйцеклітина донора з її генофондом та сперма майбутнього батька дитини з його генофондом, таким чином штучно запліднена жінка виношує та народжує повністю чужу для себе дитину.
Київські лікарі вирішили спробувати новий метод запліднення. Процес відбувається таким чином: спочатку запліднюються дві яйцеклітини — донорська та майбутньої матері дитини спермою майбутнього батька дитини. Після успішного запліднення, клітина, яка в майбутньому стане дитиною, а поки називається зиготою має два ядра посередині — це близько 25 тисяч генів від батька та матері.
Після першого дня, лікарі ембріонологи дістають з зиготи донора донорське ядро, і пересаджують туди ядро від майбутньої матері. Таким чином майбутня дитина має 25 тисяч генів від рідного батька та матері і 35 генів донора, які знаходяться в донорській цитоплазмі, а саме в мітохондріях. Таким чином жінка виношує та народжує через 9 місяців генетично рідну для неї дитину.
Пологовий будинок «Лелека» Пуща-Водиця, Київ
Методика вже є апробованою. 5 січня 2017 року 34-річна жінка, яка 15 років страждала від безпліддя народила дівчинку в київському пологовому будинку “Лелека” (Пуща-Водиця).
Після народження, лікарі зробили її необхідні тести, які показали, що дитина абсолютно здорова.
Такий метод запліднення має певні ризики виникнення генетичних хвороб. Це може статись у тому випадку, якщо донор має генетичні захворювання/відхилення в мітохондріях, які в будь-якому випадку залишаються в дитини. Спектр захворювань, які можуть розвитись в дитини широкий — від втрати зору до розсіяного склерозу.
Саме таке відхилення може також стати причиною безпліддя для жінки, яка хоче мати дитину, і складність цього процесу полягає ще й в тому, що таке відхилення в Україні діагностувати неможливо.
Окрім того, незрозуміло як ці 35 чужих генів “вистрелять” в майбутньому. Навіть якщо, така дитина проживе щасливе, здорове та довге життя і матиме нащадків, то як це може відобразитись на них? Чи будуть вони генетично здоровими?
Подальші дослідження показали, що під час взаємодії, ці 35 чужих ДНК можуть привезти до сахарного діабету, чи у випадку дівчат до раку грудей, наприклад.
Читайте також: Донорство в Україні: медична реформа на прикладі київських лікарів
Пресс-конференція
В багатьох країнах світу така методика заборонена, через ризики виникнення хвороб та недотатню вивченість. Єдина країна Європи, яка надала дозвіл для її використання та подальшого дослідження — Великобританія. Однак навіть там, не всі підходять до цієї процедури однозначно. Наприклад, один з членів британського парламенту — Джейкоб Ріс-Моґ назвав таку методику: “Створенням нової людини”.
З приводу України ситуація неоднозначна, тому що немає ніякої законодавчої бази регулювання такого роду досліджень. Тому її використання та дослідження в Україні не є законним, але і не є незаконним.
Єдине в чому не можуть зійтись політики та медики з цього приводу — це етичні норми. Чи є етичним проведення такої процедури? Дискусій з цього приводу можна проводити довго та багато, але навряд чи до них доєднається щаслива мати дитини, яка до речі відмовилась давати будь-які коментарії виданням з цього приводу.
У всіх розвинутих країнах світу існує так звата біоетична комісія. Вона регламентує проведення новітніх експериментальних досліджень, для яких ще немає правового поля, саме тому, що вони проводяться вперше.
В Україні є така комісія, але за словами деяких експертів, як і значна кількість регулюючих органів в Україні, вона існує лише на папері і не проводять свою роботу якісно, як це має бути.
Подружжя Саарінен, посередині дитина «трьох батьків» — Алана
Українські фахівці далеко не єдині, які використовують таку методику. На початку 2000-х, американка Шерон Саарінен (Вест-Блумфілд, штат Мічіган) завдяки методу пронуклеарного переносу народила здорову дівчинку, яку назвала Аланою.
Шерон також має пошкоджені мітохондрії, тому довго не могла завагітніти. Врешті вони з чоловіком вирішили спробувати пронуклеарний метод запліднення.
Сьогодні дівчинка живе здоровим способом життя і нічим не відрізняється від однолітків, але декілька десятків дітей, які були народжені у всьому світі мали певні відхилення — відсутність Х-хромосоми, аутизм та інші захворювання.
Через недостатню вивченість методики та можливі ризики, які може нести такий метод запліднення у 2002 році Управління з продовольства та медикаментів Сполучених Штатів Америки заборонило використовувати таку методику в країні.
Однак, дослідження продовжувались ще 10 років, і приблизно з 2015 року випадки його використання на практиці значно зросли. Особливо в Великобританії. В 2012 році цього зажадала мати сімох дітей, ні один з яких не вижив через мітохондріальні захворювання матері — Шарон Бернадді. Вона розвернула цілу піар компанію, щоб звернути увагу британського уряду на її проблему, а також на проблему сотень і тисяч жінок з аналогічними захворюваннями.
В лютому 2015 року уряд Великобританії таки дав дозвіл на використання цього методу.
Ще один випадок вдалого зачання пронуклеарним методом відбувся у Мексиці у 2016 році. Подружжя з Йорданії прануло мати здорових дітей, але у жінки було генетичне захворювання мітохондрій, саме тому двоє їхніх дітей померли від хвороби Лея (неврологічне захворювання).
Завдяки цій методиці, в Мексиці, під наглядом американських лікарів (в США методика нелегальна), жінка виносила та народила здорового хлопчика. Лікарі спеціально перевірили мітохондрії дитини і виявили лише 1% генів, які несуть мутацію. При тому, щоб захворіти на хворобу Лея потрібно мати щонайменше 18% генів мутації.
Куптій Дарина
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
