Дефіцит туалетів, матраци з клопами, залицяння Берії: закулісся Ялтинської конференції очима дочок глав держав

18:41  |  25.04.2022

Більше ніж 75 років тому у ході Ялтинської конференції, «велика трійка» у складі Рузвельта, Черчилля та Сталіна поділили післявоєнний світ.

В той же час так звана «мала трійка»: Анна Рузвельт, Сара Черчилль та Кетрін Гарріман (дочка посла США в Радянському Союзі), виступили надійним тилом для своїх батьків, їх довіреними помічниками.

Саме вони бачили закулісні події переговорів: зруйнований Крим, удавану розкіш зустрічі, дефіцит туалетів, бенкети з ікрою та горілкою і відчували на собі вульгарні залицяння Берії.

Найстарша «донька Ялти»

Анна Рузвельт

Анна Рузвельт у своїй кімнаті в Лівадійському палаці під час Ялтинської конференції, лютий 1945 року.

Найстаршою з «доньок Ялти» була Анна Рузвельт. На момент проведення конференції їй було 38 років. За плечима в жінки вже було 2 шлюби та троє дітей.

Хоча Анна була найстаршою з присутніх дочок «великої трійки», вона була й найменш обізнаною в справах тодішньої політики. В часті поїздки батько брав з собою синів.

Проте в часи Другої світової війни, вона, на рівні з дружиною Елеонорою, була дуже близькою до свого батька. Окрім цього, жінка одна з небагатьох знала про його проблеми зі здоров’ям і особисто наполягла на тому, що буде супроводжувати тата на конференції, де доглядатиме його.

Цікавий факт: на конференцію Франклін Рузвельт міг і не приїхати. Перед зустріччю в Ялті особистий лікар американського президента обстежив чоловіка та висловив Анні певні побоювання щодо його здоров’я. Рузвельт був на межі смерті від серцевої недостатності. Тоді ця інформація була прихована від усіх, навіть від самого президента.

Головне завдання Анни Рузвельт під час Ялтинської конференції полягало в тому, щоб не показати Черчиллю та Сталіну наскільки тяжко хворий її батько. Жінка активно слідкувала за раціоном чоловіка, наглядала за тим, щоб її тато не перевантажувався, уникав хвилювань.

Проте приховати очевидне було дуже важко. Сара Черчилль, спостерігаючи за ним у неформальній обстановці, зазначала, що «схоже, він постарів на мільйон років за чотирнадцять місяців відтоді, як я бачила його востаннє».

Дочка Черчилля

Сара Черчилль

Сара Черчилль тисне руку Сталіну під час зустрічі «великої трійки» у Тегерані, 1 грудня 1943 року.

На момент конференції в Ялті Сарі Черчиль було 30 років. Вона була улюбленою дочкою та найближчою помічницею свого батька, яка з півслова розуміла британського прем’єр-міністра.

Окрім того, завдяки своїй акторським здібностям, жінка уміла вести непрості розмови з різними людьми. А до років роботи офіцерем повітряної розвідки Великої Британії додалися ще й знання з політичних та військових питань.

До Криму Сара приїхала в якості ад’ютанта Черчілля. Таке завдання для неї не було новим: в 1943 році під час першої зустрічі «великої трійки» в Тегерані вона вже побувала в такому ранзі.

Саме донька Черчилля залишила найповніші та найдокладніші описи того, що відбувалося за лаштунками конференції.

Наймолодша «донька Ялти»

Гарріман з дочкою

Аверелл Гарріман зі своєю дочкою Кетлін на аеродромі в Каліфорнії перед польотом у Вашингтон, 13 лютого 1946 року.

Наймолодшою «донькою Ялти» була Кетлін Гарріман. На час Ялтинської конференції їй було 27 років.

Обов’язки дочки Аверелла Гаррімана були обширними. Жінка вирішувала логістичні проблеми, готувала кімнати для американських делегатів та навіть слідкувала за правильністю написання імен і посад у документах та картках за обіднім столом. Навіть найменший казус міг завадити переговорам.

Проте інцидентів уникнути не вдалося. Наприклад, у перший же день конференції один з американських генералів залпом випив стакан місцевого бренді, який прийняв за фруктовий сік. Однак він опанував себе і не подав виду, що щось пішло не так.

Не зважаючи ні на що, Кетлін на відмінно впоралася зі своїм завданням. Не останню роль в блискучому виконанні жінкою зобов’язань відігравали її знання російської мови та обізнаність стилю і психології радянського лідера, які вона опанувала супроводжуючи батька під час його роботи в Москві.

Вульгарності Берії

Лаврентій Берія і Йосип Сталін На відміну від інших лідерів «великої трійки» Сталін до Криму не взяв свою доньку. Роль своєї довіреної особи та особистого помічника радянський лідер доручив главі НКВС Лаврентію Берії. Саме на його плечі впала організація Ялтинської конференції.

Героїні книги Кетрін Грейс «Дочки Ялти» описують Берію, як «опецькуватого, лисуватого чоловіка в пенсне, із жовтими зубами, товстими губами і виряченими очима, за обідами він посміхався і постійно вульгарно жартував».

Існують цікаві історії щодо непристойностей, які витворяв Берія на конференції в Ялті.

Згідно з книгою, одного разу Сара Черчиль опинилася поруч з главою НКВС за столом і вирішила на практиці застосувати кілька вивчених фраз російською. Вона запитала: «Можна мені грілку?» Берія посміхнувся і відповів: «Не можу повірити, що тобі вона потрібна. Напевно, ти й сама доволі гаряча».

Окрім цього, він неодноразово намагався напоїти Анну, постійно підливаючи їй горілку, і «просвердлював її своїм поглядом, прицмокуючи губами». Однак в останній момент жінці вдалося налити собі у склянку води.

Показова розкіш

Крим в часи Ялтинської конференції Учасників Ялтинської конференції вирішили розмістити в трьох різних палацах. Радянську — в Юсуповському, американську — у Лівадійському (там жеп роводили основні засідання), британську — у Воронцовському.

Проте незважаючи на їх реконструкції, вигляд резиденцій був напівзруйнованим, і стосувалося це не тільки маєтків. Майже всі будівлі лежали у випалених руїнах, поруч з обвугленими рештками поїздів, танків та інших знарядь війни.

Щоб хоч якось виправити таку ситуацію, палаци намагалися прикрасити зсередини. До Криму з Москви ешелонами доправляли меблі, килими, дорогі сервізи, їжу. А все, що не могли привезти, відбирали у місцевих жителів — вішалки, попільнички і навіть дверні ручки.

Гори ікри та діжки горілки

Кімнати лідерів на Ялтинській конференціїВизначальною рисою закулісся Ялтинської конференції стало поєднання «розкоші та убогості». Ікри та горілки було дуже багато. Делікатесів вистачило б на невелике місто, а спиртним можна було б поливати рослини, що стояли в горщиках.

Розкішну постільну білизну привезли з московського готелю «Метрополь», але матраци були тонкими, жорсткими і кишіли клопами.

Найбільш обговорюваною темою конференції, після політичних питань, була хронічна нестача туалетів для понад 500 членів трьох делегацій. Сара Черчиль згадувала, що вранці бачила, як «три фельдмаршали тупцюють у черзі до туалетного відра».

«Слава Богу, більше ніякої ікри»

Черчилль на Ялтинській конференції Не зважаючи на всі недоліки, радянські господарі показово намагалися догодити гостям. До прикладу, дівчатам пропонували, щоб місцеві покоївки гріли їм постіль перед сном.

Показовою є і історія з шматочком лимона, який донька Черчілля попросила, щоб вичавити сік на ікру, яка постійно була на столах. Тоді їй доставили ціле лимонне дерево. Коли Рузвельт і Черчилль разом зі своїми доньками відпливали з Ялти, то Сара раділа, знайшовши на борту сендвічі з куркою — «Слава Богу, більше ніякої ікри».

Прощальний банкет

Банкет на Ялтинській конференції

В останній день конференції Сталін організував у своїй резиденції прощальний банкет, на який, в повному складі, були запрошені всі 3 жінки.

На святкуванні радянський диктатор постійно проголошував тости за «новий союз» і особисто підходив до кожного гостя. Вочевидь, його влаштовували результатами проведених переговорів.

Вже за 2 місяці після зустрічі, а саме 12 квітня 1945 року, Франклін Рузвельт помер. Черчилль на початку липня того ж року розгромно програв парламентські вибори своїм конкурентам і покинув посаду премʼєра. З «трійки» при владі залишився тільки Сталін.

Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм telegram ico, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Оставьте комментарий

*

  1. […] Читайте также: Дефіцит туалетів, матраци з клопами, залицяння Берії: з… […]

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: