Часто, коли ми говоримо про захисників України, то маємо на увазі саме чоловіків, проте, за даними Міністерства оборони, на початку 2021 року в Збройних силах України було близько 57 тисяч жінок — це 22,8 % від загальної кількості. Така кількість жінок налічувалася ще до повномасштабного вторгнення росії, а зараз вона набагато більша. Крім того, у цей відсоток не були враховані бійчині тероборони. Сьогодні ми розповімо декілька історій жінок, які воюють за Україну.
Христині 29 років. Щоб захищати свою землю, вона повернулася з Італії, а її історію розповів популярний канадсько-американський журнал Vice. У мирному житті Христина працювала в магазині та полюбляла співати на весіллях, але війна в Україні змусила дівчину повернутися в Україну та взяти до рук зброю, незважаючи на те, що вона 10 років прожила з родиною в сонячній Італії.
«Ризик попрощатися з життям завжди є. Ми не боїмося смерті; ми боїмося бути рабами», – розповіла виданню World News Христина.
Ця мила білявка на фото підпалила вже не одну одиницю ворожої техніки. Тетяні 23 роки, вона мама двох діток та захисниця України, до лав ЗСУ долучилася в 2017 році. У мирному житті дівчина випікала тістечка, але війна внесла свої корективи і тепер красуня – навідниця САУ (самохідної артилерійської установки). Про кар’єру в армії юнка мріяла ще з дитинства — мама була проти, а от батько підтримував починання дочки.
В армії Тетяні часом було складно знайти спільну мову з керівництвом — дівчина зазначає, що часто все сприймала вштики через запальну натуру. Попри те, вправність Тетяни викликає захват у її керівництва, а дівчину ніжно називають “Принцескою”. Такий нік дівчина обрала собі в мережі TikTok. “Принцеска” успішно спалює ворогів та мріє будувати кар’єру в армії.
Читайте також: Повітряна тривога, або як живе Львів під час війни
Катерина до війни займалася бодібілдингом, та її мирне життя перервалося о 5 ранку 24 лютого, коли росія почала цілеспрямовано скидати бомби на Київ. В перший день війни дівчина вступила до лав ЗСУ і пройшла шлях від копання окопів до керівника роти. В минулому Катерина здобула перші місця одразу в чотирьох номінаціях на міжнародному чемпіонаті UKRAINIAN GRAND PRIX, який проходив у Києві, а зараз допомагає вбивати окупантів в Україні.
“Ні на мить не пошкодувала, що зробила цей вибір, що поїхала в воєнкомат, а не в Ірпінь. Ми ніколи не пробачимо росії за той геноцид, який вони влаштували. Я вірю в нашу перемогу! Я вірю в нас. Вірю в те, що ми заживемо ще краще після закінчення війни. Мої щирі співчуття тим родинам, які втратили близьких, я обіцяю, що буду стояти до кінця за вас та ваших рідних. Війна ще не закінчена, не час розслаблятися. Поки ми єдині, ми не переможні”, — написала Катерина.
Читайте також: Як працює путінська пропаганда і чому батьки не вірять власним дітям?
Олена Білозерська — публічна особистість, адже вона журналістка, блогерка, громадська діячка та снайперка, а ще гаряча тема для російських пропагандистських ЗМІ, які наполегливо пишуть фейки про її смерть.
Війна для Олени почалася в 2014 році і триває вже роками, і за цей час вона стала легендою серед своїх побратимів. Олена не приховує, що її більше до вподоби мирне життя, а бути на війні — це її обов’язок зараз, як людини, яка має військовий досвід. Жінка пишається своїми побратимами і сама є керівницею роти, а в нещодавньому інтерв’ю Українській правді згадувала, що її підопічні відпросилися на манікюр.
“На тлі сучасних настроїв українців я, мабуть, якась ненормальна – не відчуваю жодної ненависті до ворогів. Навіть після того, як побачила наслідки окупації ними Бучі та Ірпеня.
Взагалі не відчуваю до них жодних емоцій. Обурюватися чи зневажати можна через негідні вчинки своїх. А вороги на те й вороги, щоб нас вбивати — функція у них така, а наша справа – вбивати їх… Якщо моїм співвітчизникам для того, щоб вбивати ворогів, потрібно відчувати лють – хай буде так, хоча, як на мене, це – шкідлива емоція, що випалює зсередини”, — зазначила Олена.
Юлія Паєвська, більш відома як “Тайра”. Псевдонім «Тайра» – на честь одного з найвідоміших японських родів. Так вона назвала колись свого героя у грі World of Warcraft, і згодом вирішила використати це ім’я для означення себе під час війни. Волонтерка, доброволиця, військовослужбовиця, дизайнерка, президентка федерації айкідо «Мутокукай-Україна», парамедик та командир підрозділу «Янголи Тайри». “Тайра” почала допомагати ще від часів Майдану.
За часи війни на Донбасі жінка врятувала понад 500 наших захисників і понад 500 поранених. 16 березня 2022 року “Тайра” потрапила в полон до російських окупантів, наразі вона досі знаходиться там. Загарбники відмовляються обмінювати українську бійчиню та використовують її задля пропагандистських цілей.
Читайте також: Дефіцит туалетів, матраци з клопами, залицяння Берії: закулісся Ялтинської конференції очима дочок глав держав
Аліна — медик та депутат, після війни на Донбасі дівчина взялася за кар’єру в політиці, а в столиці вона боролася з незаконними забудовами, будучи депутаткою Київської міськради. Проте 24 лютого дівчина знову повернулася до війни — на фронті дівчина врятувала не одне життя наших бійців.
«Сьогодні дуже важливою є робота на міжнародній арені. Донесення правди про звірства росіян в Україні. Важливо не дати перетворити сьогоднішній етап війни в затягнуте на 8 років ООС.
Ми зараз маємо вибити москаля з нашої країни назавжди. І не розтягнути це на роки, коли знову цю війну будуть сприймати за щось далеке, що стосується тільки купки божевільних вояк”, — каже Аліна.
Наталя разом з батьком та коханим воює за Україну та гонить окупантів додому, або ж палить їх. Зі своїм чоловіком дівчина побралася всього за два дні до повномасштабного вторгнення, проте мріє про справжнє розкішне весілля вже після перемоги.
“22.02.2022 – дзеркальна, красива дата. Купили костюм, сукню, запланували час розпису. І раптом за день цього нам повідомляють, що у роти заплановано виїзд на 22-ге. Я збираю речі, а в самої сльози. «Чого плачеш?», – питають мене. Реву: «Заміж хочу!» Комбат махнув рукою: «Вийдеш, не переживай». Дякуючи тому, що командири пішли назустріч, розпис таки відбувся.
Ми вскочили в машину – Женя, тато, я за кермом – і погнали до РАГСу, – згадує Наталя. – Тато встиг побачити, як ми з чоловіком ставимо підписи, отримуємо свідоцтво про шлюб, і поїхав на службу. А через два дні розпочалася повномасштабна війна, і наш медовий місяць закінчився. Але я сказала Жені, що все одно ми відгуляємо справжнє весілля. На якому тато вестиме мене, як годиться, за руку. Все буде. Після нашої перемоги!”.
Наразі в Україні кількість жінок, які служать і працюють у Збройних Силах, має один із найбільших відсоткових показників жінок у співвідношенні до загальної чисельності війська навіть серед багатьох армій НАТО. Випереджає Україну хіба що Ізраїль. Українські жінки не тільки найкрасивіші, але й найсміливіші.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] Читайте також: Журналістки та кондитерки: жінки, які воюють за Україн… […]
[…] […]
[…] […]