Україна рекордно швидко отримала кандидатство на членство в ЄС. Є певні питання, на які ЄС може закрити очі і дати Україні відстрочку в адаптації законодавства до європейських правових норм у зв’язку з війною. Однак є 7 ключових пунктів, виконання яких ЄС вимагає для отримання членства. Це ті кроки, виконання яких наближає нас до Європи.
Президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство в ЄС
Офіційний Київ в особі українського президента Володимира Зеленського обіцяв в рекордно швидкі терміни виконати вимоги ЄС та отримати членство, навіть не дивлячись на війну, хоче немає певного означеного терміну для підготовки законодавста під європейські стандарти. Є країни, які є кандидатами роками, але Україна, за словами президента, буде робити все швидко.
Є інформація про те, що перемовини про членство можуть початись в першій половині 2023 року, а до кінця 2022 року вже 3 місяці залишилось, отже скільки ж вже встигла ухвалити законів Верховна Рада? Приблизні оцінки виглядають як 70% вже виконано, але ще десь приблизно 50 законів ще потребують ухвалення.
Тож, 7 ключових вимог ЄС для отримання членства України та останні новини з їх виконання далі.
Читайте також: Після війни Україна буде серед рівних держав у Євросоюзі, — Зеленський
Було відомо про двох кандидатів — Віктора Кичуна та Сергія Головатого. Вчора 29 вересня відбулось засідання, на якому мали оголосити нового голову Конституційного суду, однак обрати нового голову не вдалось, тому що ні одна кандидатура не була висунута. Поки офіційно оголошена перерва.
14 червня вже була спроба обрати нового голову, однак, як і вчора вона виявилась невдалою. На разі Сергій Головатий тимчасово виконує обов’язки голови Конституційного суду України.
За словами керівниці проектів з конституційного права Центра політико-правових реформ Юлії Кириченко, голова Конституційного суду не має додаткових повноважень і нічим не відрізняється від інших судей, але це додаткова демонстрація української демократії, навіть під час війни.
За словами голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, низка рішень щодо продовження судової реформи вже була ухвалена, зокрема Антикорпційна стратегія на 2021-2025 роки, а також обрання двох членів Вищої ради правосуддя за парламентською квотою.
Що таке Антикорупційна стратегія, для чого вона була створена?
Її створили, щоб зменшити корупційну складову в таких сферах, як: державне регулювання економіки, охорона здоров’я, суди та органи правопорядку, сектор оборони, митна справа та оподаткування, будівництво і земельні відносини, а також соціальний захист.
Кого обрали до Вищої ради правосуддя?
Миколу Мороза — доцента Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м. Харків), а також Романа Маселко — він був адвокатом у справах, які стосувались Майдану.
Олександр Клименко
28 липня 2022 року було обрано нового керівника САП, ним став молодий київський слідчий Олександр Клименко.
Що про нього відомо?
Йому 35 років, за освітою юрист. Народився на Слобожанщині, де саме невідомо. З 2010 працює слідчим у Києві.
Серед гучних справ, які він вів — розкрадання грошей на “Укрзалізниці”. За свої дії по спробі зупинити вивід грошей через фіктивні договори, отримав догану від керівництва і був усунутий від усіх справ, окрім розслідування нещасних випадків.
В 2016 році брав участь у конкурсному відборі серед 5 тис. претендентів на місце детектива НАБУ. Був одним із 70 обраних. За рік виріс до старшого детектива, а ще за рік до керівника відділу.
Тут розслідував “газову” справу колишнього нардепа Олександра Онищенка вартістю в 2 млрд. грн. Сам Онищенко встиг перетнути кордон в сторону рф і отримати там паспорт громадянина. В цій же справі фігурував керівник Державної фіскальної служби Роман Насіров, йому вручили підозру.
Також вів справу колишнього заступника секретаря РНБО Олега Гладковського вартістю в 17,44 млн. грн. — це збитки країни через схему махінацій з оборонними замовленнями.
А найгучнішою справою стала підозра у хабарництві заступника керівника Офісу Президента України Олега Татарова.
6 вересня 2022 року був схвалений законопроект №6320 — це законопроект про боротьбу з відмиванням коштів. Він створений для того, щоб унеможливити створення тіньових схем і являє собою обов’язкову перевірку кінцевих бенефіціарів власників юридичних осіб.
Він вже вступив в дію і одразу ж викликав скандал. Найяскравішим прикладом дії закону є всім відомий телеканал “Україна 24”, власником якого був Рінат Ахмєтов. Він припинив свою діяльність якраз через цей закон. Тому що, як поясним бізнесмен, є певні критерії, за якими визначають олігарха, і володіння медіа один із цих критеріїв, і якщо Ахмєтова юридично визнають олігархом — це накладе певні обмеження на комерційну діяльність його компаній.
Це мабуть найобговорюваніший і найскандальніший законопроект із всіх зазначених. Простими словами це закон “Про медіа”. Йде багато спорів про те, що це схоже на тотальне зацензурення медіапростору, тому що у випадку схвалення закону медіарегулятор повністю попадає під контроль влади.
Орган, який контролює медіа ресурси, зокрема те ж національне мовлення телеканалів — Нацрада з питань телебачення та радіомовлення. Оскільки це конституційний орган, то половину його членів призначає Верховна рада України, а половину особисто президент, і в умовах більшості правлячої партії президента виходить монополія. Тому цей закон ще називають законом “Про цензуру”.
Дебати ще йдуть, але найближчим часом він має бути прийнятий.
Сам законопроект вже створений і зараз він проходить європейську експертну оцінку, після звіту якої його можна буде зареєструвати у Верховній Раді і затвердити.
Цей закон створюється для того, щоб захистити права національних меншин та корінних народів, таких як, наприклад, кримські татари.
Куптій Дарина
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] Читайте також: 7 кроків до ЄС: вимоги, які поставили Україні […]