Вибухи, сирени, бомбосховища — нові реалії, до яких разом з людьми намагаються адаптуватися і їх чотирилапі друзі. Їхні лапи відчувають холод укриттів, а вуха здригаються від звуків ракет, але вони продовжують залишатися вірними супутниками військових і цивільних, рятуючи їм життя та допомагаючи пережити жахи війни.
У своїх щоденниках пес Рубі поділиться, як допомагає своїм господарям подолати тривогу та стрес. Службова собака Тара через оперативні звіти привідкриє завісу на складні та небезпечні місії, у яких бере участь, а в написаних котом Амбасадором листах, співробітник МЗС України, нагадуватиме світу, що тварини, як і люди, потребують допомоги.
На перший погляд пес Рубі може здатися звичайним домашнім улюбленцем, але за його життєрадісним поглядом і «енергійними вухами» ховається глибока відданість і непохитна сила духу, яку він проявляє в умовах війни. Собака виступає не лише другом, але й емоційною опорою для своїх господарів та допомагає їм впоратися з проявами психологічного стресу.
Незламне місто Запоріжжя, в якому мешкає чотирилапий вухань, з початку повномасштабної війни стало однією з найгарячіших точок на карті нашої держави. В умовах постійного гулу повітряних тривог, обстрілів та вибухів, присутність тварини є важливою частиною життя його власників, особливо, коли вони шукають розраду в миті найбільшої напруги.
Моментами свого життя Рубі детально поділиться з нами у своєму щоденнику, у якому розповідатиме про емоції і враження від прожитих у прифронтовому місті днів, а також поділиться секретами, як психологічно підтримувати своїх близьких — чи то простою тихою присутністю поруч з ними на дивані в імпровізованому укритті в коридорі, чи пильнуванням їх сну.
Як відзначатиме собака у одному зі своїх записів: «Бути поруч – все, що я можу, але здається іноді це допомагає». Цей девіз став життєвим кредо тварини та його покликанням в умовах війни. І хоч пес Рубі – не людина, його здатність бути поруч в найскладніші моменти та відчувати настрій своїх господарів, не залишає жодних сумнівів у тому, що він більше ніж просто тварина.
Оперативній звіт Тари за той день показав не лише хронологію дій тварини, а й засвідчив про глибоку емоційну залученість собаки в рятувальну місію. Її реакція на знайденого під завалами мертвого хлопчика стала тому підтвердженням: у неї змінився голос, вона почала скулити і подавати своєму напарнику маякливі сигнали, за якими він одразу зрозумів: «Зараз буде біда. Зараз буде тіло. Зараз буде дитина».
Читайте також: Слон на антидепресантах, а горила з власним пунктом обігріву: як виживає Київський зоопарк під час війни
Котячий дипломат як ніхто інший розуміє, що тварини так само як і люди, страждають від обстрілів, тривог, втрати домівок, але попри все вони залишаються вірними своїм господарям, допомагають їм та навіть рятують їх життя. Зокрема, в одному з написаних ним листів, Амбасадор звертається по допомогу до свого британського колеги — мишолова резиденції британських прем’єрів кота Ларі.
Український вухань просить його посприяти у створенні на території Сполученого Королівства — батьківщині методу лікування з допомогою домашніх улюбленців, центру в якому можна було б навчати українських тварин психологічної реабілітації військових, які через надокучливу навалу русощурів зазнали на полі бою, окрім фізичних ран, глибоко душевних травм.
При цьому в посланні Амбасадор наголошує, що в Україні вже почали опановувати дану методику. Зокрема, на Рівненщині, собаки Гаєчка та Річард проводячи час разом з українськими захисниками, допомагають їм боротися із тривогою, апатією, соціальною ізоляцією, стимулюють вироблення у них гормонів радості, прояву фізичної активності героїв, наприклад, під час прогулянок або ігор з гавкунами.