У 1911 році мешканці Києва спостерігали у небі однойменний з назвою міста перший цивільний дирижабль. Сконструював його видатний київський інженер Федір Андрерс, який не тільки здійняв судно у повітря, а й зробив можливим перевозити за його допомогою пасажирів.
Видатний український конструктор Федір Фердінандович Андерс народився 2 червня 1868 року в місті Київ. Хлопчик змалечку цікавився технікою та мріяв про освіту інженера, проте його родина, зокрема батько — токар заводу «Арсенал», не мав змоги забезпечити сина подібного роду освітою, тому юнак здобував знання самостійно.
Захоплення Андерса авіацією і повітроплаванням привело його до ідеї створення дирижабля для цивільного використання. Роботи над проєктом проводилися на подвір’ї садиби Мікуліних на вулиці Бульварно-Кудрявській, 33 (нині на цьому місці розташована фабрика «Поліграфіст»). Названий винахід був на честь рідного міста творця.
Читайте також: Ігор Сікорський — випускник КПІ та легенда світової авіації
Успішному будівництву дирижабля сприяло проведення у Публічній бібліотеці Києва (нині Національній бібліотеці на вулиці Грушевського) благодійного авіаційного заходу, в ході якого завдяки щедрим пожертвам мешканців міста та особистим заощадженням Андерса вдалося реалізувати амбіційний проєкт.
До речі, тодішній «авіабал» відзначався величезним розмахом: спеціально для публіки працівниками театру був поставлений балет, для людей грало кілька оркестрів, а також проводилася безпрограшна лотерея, участь в якій прийняла більшість присутніх учасників зустрічі — від високих посадовців міста до звичайних містян.
Публічний виліт дирижабля, над яким Андерс працював з 1909 року, відбувся через 2 роки від початку конструювання. В 1911 році за участі лише двох людей, а саме конструктора і механіка, відбувся старт літального апарату.
Запускали дирижабль з Купецького саду (сучасний Хрещатий парк біля Національної філармонії), де перед цим проходила демонстрація апарату. Після підняття на висоту близько 30 метрів аеростат рухався в напрямку Володимирської гірки, потім на Поділ, де піднявшись майже на 200 метрів, почав курсувати на Вишгород.
Там набравши висоту до 670 метрів апарат обігнувши місто та розвернувся назад в бік Києва. Підтримку польоту тоді забезпечувала 7-ма повітроплавальна рота, яку підтримувало командування Київського військового округу.
Газета «Кіевлянинъ» про політ писала так: «Странное рыбообразное существо не летело, а именно плыло по воздуху, и глухой треск мотора казался недовольным ворчанием чудовища. Около 20 минут Федор Андерс производил различные эволюции над Подолом, описывая круги, восьмерки и ломаные линии, затем направил свой аэростат к Вышгороду».
Згідно з газетною хронікою, технічні характеристики дирижабля були наступними: об’єм літального апарату становив 890 м3, довжина човна складала 51 аршин (приблизно 36,5 метрів), а вага повітряплаву була 45 пудів. На конструкції був встановлений мотор «Анзані» з потужністю 25 кінських сил, який був оснащений водяним охолодженням.
З іншого боку від мотору на дирижаблі містилася металева корзина для пасажирів розміром 25 аршин (приблизно 17.6 метрів). Апарат розроблювався як розбірний та компактний для зручності транспортування. За словами конструктора, максимальну швидкість, яку міг досягнути аеростат з мотором потужністю в 50 к.с. — 50 верст на годину.
Окрім цього, за оптимістичними прогнозами, дирижабель зміг би перебувати в повітрі тривалий час — до трьох діб за умови перебування на борту трьох пасажирів (якщо баласт важив 3,5 пуда).
Після успішних випробувань повітроплаву, Федір Андерсон отримав чимало прохань щодо можливості зробити польоти можливими й для звичайних містян, які хотіли спробувати щось нове та побачити Київ з висоти пташиного польоту. Як наслідок, «Київ» став першим у світі комерційним дирижаблем.
Курсував поітряний апарат між Думською площею (нинішній Майдан Незалежності) і Трухановим островом та здійснював регулярні прогулянки для містян на висоті до 20 метрів. Вартість квитка на той момент складала 50 копійок, а для студентів і учнів – 27 копійок. Відомо, що лише за 1911 рік було здійснено близько 160 польотів над містом.
Окрім розважальних польотів, Андерс пропонував підприємцям використовувати дирижабль в рекламних цілях, проектуючи торгові зображення на поверхню корпусу. На жаль, невідомо чи подібна ідея була підтримана серед комерційних користувачів, оскільки газети того часу про це не повідомляли.
В 1912 році, а саме в день відкриття на Лук’янівці стадіону «Спортивне поле», відбувся останній політ дирижабля «Київ». Тоді Федір Андерс через погане самопочуття залишився вдома, а керування апаратом доручив своєму сину. Піднявшись у повітря, апарат зробив коло над містом, але потрапивши у потужний повітряний потік, понісся догори.
Судно кілька годин носило у повітрі, поки його оболонка не стала вологою і важкою. Вночі дирижабль без жертв приземлився поблизу Остра на Чернігівщині. Спроба запустити двигун та відремонтувати апарат зазнала невдачі. Оболонка повітряплаву загорілася і аеростат був знищений.
Читайте також: “Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…ось я сокіл, і ось я літаю!”: як космонавт Павло Попович на орбіті пісню співав
В жовтні 1912 року Федір Андерс представив креслення другої моделі дирижабля «Київ-2». Проєкт цієї конструкції був вдосконалений: потенційний апарат мав мати форму човна та перевозити замість трьох пасижирів дванадцять.
Окрім цього передбачалася можливість приводнення судна та утримування його на воді. На жаль, амбіційним задумам завадила Перша світова війна. Через початок бойових дій Андерс вимушений був відкласти реалізацію своєї ідеї, а з плином часу креслення творця не знайшли свого застосування.
У 1919-му, у віці 50 років, Федір Андерс закінчив Київський політехнічний інститут, після чого почав працювати на заводі Цепелін у Німеччині. У 1921 році радянський уряд доручив йому спроєктувати дирижабль жорсткої конструкції, який мав би можливістю змінювати свій об’єм під час польоту. Здійснити проєкт не вдалося.
31 травня 1926 року Андерсон помер. В столиці на його честь названа зупинка транспорту «Вулиця Федора Андерса», дорога від якої символічно веде до міжнародного терміналу аеропорту «Київ». Окрім цього, на будинку по вулиці Б. Хмельницького, 50 в пам’ять про нього встановлена меморіальна дошка.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
