Роман Ратушний
9 червня 2022 року за свободу України загинув молодий киянин Роман Ратушний. 5 липня хлопцю мало б виповнитися 25 років, втім за свої 24 роки українець зробив більше, ніж дехто за все життя. Столичний активіст вберіг від забудови славнозвісний Протасів Яр. Тут забудовники залюбки б звели черговий ЖК чи ТРЦ, однак зусиллями Романа ця місцевість залишилася в своєму історичному вигляді. Сьогодні розповідаємо про велику людину з огненним серцем та її Протасів Яр.
Роман народився у Києві, 5 липня 1997 року в сім’ї людей, які змалку ростили сина патріотом своєї України. Батько Тарас Ратушний є активістом руху “Збережи Старий Київ”, мати Світлана Поваляєва — сучасна українська письменниця. Маючи таке міцне та усвідомлене коріння, юнак з дитинства мав особливе тепло у серці — він був душею компанії, мав гострий погляд та розум, не ліз за словом у кишеню та любив Київ за людей, які в ньому живуть.
Роман здобув вищу юридичну освіту, і вже в 2013 році він не зміг залишитись осторонь державотворчих подій і взяв участь в Євромайдані. Як і інші студенти, хлопець постраждав від атаки Беркуту в ніч проти 30 листопада. Активна громадська позиція повела Романа до збереження історичної забудови Києва.
Так, у 2018 році хлопець очолив ініціативу «Захистимо Протасів Яр», а у 2019 році — однойменну громадську організацію. Власне, зелену зону Яру прагнув забудувати ТОВ “Дайтона Груп”, зокрема там планували побудувати три будівлі, кожна висотою в 40 поверхів. Про історичну і культурну цінність Протасового Яру ми розповімо нижче, однак навіть з точки зору архітектури такі висотки тільки б спаплюжили вигляд столиці.
Роман разом з однодумцями титанічною працею зупинив наміри підрядника і досягнув того, що місцевості повернули статус зеленої зони, але на цьому історія не закінчилася. Ратушному почали погрожувати — у 2019 році це робив тогочасний заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов та бізнесмен Геннадій Корбан. Після погроз розправитися з активістом Роман звернувся до Зеленського та прокурора Рябошапки, однак кримінальне провадження проти держслужбовців не було відкрито. Вже згодом його відкриють, але проти самого Романа.
Читайте також: Катастрофа Ту-154 в Смоленську — як росія ліквідувала польського президента
“Чорний квадрат” авторства Казимира Малевича
В 2021 році Роман став фігурантом справи, у якій його безпідставно звинуватили. Юнак підтримував акції, присвячені українському активісту Сергію Стерненку, якого намагалися засудити. Одна з акцій для Ратушного закінчилася невтішно — хлопця було відправлено під цілодобовий домашній арешт. Його підозрювали у хуліганстві. Попри те, достовірних доказів не було.
Однак для прокуратури доказом став знімок, на якому Ратушного, нібито, упізнали свідки. Фото являє собою чорний фон і білі крапки на ньому. У соцмережах справу охрестили «Справою Казимира Малевича» з відсилкою до найвідомішої картини художника «Чорний квадрат». До слова, надав цей “доказ” Антон Геращенко — той самий, хто безконтрольно та безвідповідально публікував місця прильотів російських ракет.
Справа Ратушного почалася після вечірньої акції 20 березня на вулиці Банковій у Києві. Мітингувальники тоді розбили скло одних із дверей будівлі, розписали фасад і намагалися підпалити табличку «Президент України”.
Читайте також: Репресовані та нескорені: як знайти своє коріння крізь архіви
Протасів Яр
Протасія Яр — це історична історична місцевість, у Солом’янському, частково Голосіївському районах Києва. Загалом він простягається на східному схилі Батиєвої гори і наразі служить місцем для відпочинку киян. Історія Яру починається ще з часів Київської Русі — спочатку тут було невелике село, яке налічувало 22 двори. Ці дані фіксуються ще в 1860 році. Схилястий рельєф Яру завжди привертав увагу активної молоді столиці — так склалося, що це був один із тих рідких районів столиці, де ще не зміг вставити дешеву багатоповерхівку черговий забудовник.
Протасія Яр для багатьох став віддушиною, де проводили відпочинок родиною, гуляли, влаштовували походи та просто насолоджувалися свіжим повітрям. Вперше забрати зелену зону у киян наважилися у 2002 році. Потрібно сказати, що, на жаль, в 1980 роки радянська влада знищила чималу частину історичної забудови Протасу, а вже за часів Незалежної України 2001—2003 роках у Протасовому яру збудовано швидкісну автомагістраль, що призвело до часткової зміни його рельєфу.
Крім вбереження Протасового Яру, Ратушний допомагав організації “Мапа Реновації” — це волонтерська ініціатива, яка започаткована киянами, що прагнуть зберегти цінну забудову історичного Києва. Роман мав власну думку на все, що відбувається, і коли в країні почалася війна — він став до лав ЗСУ. Тил ж закликав виконувати свою роботу на повну, зокрема не забувати і про “російську окупацію об’єктів культури”, яку ревно захищають деякі українці, не розуміючи, що оберігають приниження української культури в цілому.
Читайте також: Зеновій Флінта і його кераміка
Прощання з Ратушним
“Ти змінив життя стількох людей. Ти не збудував будинок, але виплекав громаду. Не посадив дерево, але відбив парк. Не дав життя власним дітям, але не лишився без нащадків. Хочу, щоб ми щодня зверталися до цієї частинки, знаходили її в собі.
Щодня звіряли свої плани з нею. Вірили, як вірив він. І будувати країну, яку Роман хотів, щоб нею пишатися разом. Не поспішайте за ним. У нас іще дуже багато роботи. Нам треба вбити ще дуже багато русні – за себе і за нього”, — Тарас Ратушний.
18 червня Україна попрощалася з Романом Ратушним, а мер Києва пообіцяв зберегти від забудови Протасів Яр на честь загиблого активіста. Вже зараз у столиці з’явилася вулиця Романа Ратушного — це колишня Волгоградська. Її іменували в пам’ять патріота та молодого сина України. Справа Ратушного буде жити і після нього, адже боротися за справедливість і проти корупції мають всі українці, які хочуть жити у європейському місті.
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] Читайте також: Протасів Яр — за що боровся Роман Ратушний […]
[…] Запоріжжі протестувальники намагалися креативно заохочувати населення до мирних […]