На Виноградарі, часом, забуваєш, що ти знаходишся у Києві. Місцевість більше нагадує провінційне містечко, хоча дістатися шумного центру можна трохи більше, ніж за півгодини.
Розповідаємо про те, чим цікавий масив Виноградар.
Історія Виноградаря починається з середини 19 століття. Так, у 1848 році до Києва переїхав саксонець Готліб Крістер задля того, щоб заснувати тут садове господарство. Крістер оселився біля Пріорки, на Вітряних горах. А за декілька років він висадив на території поруч квітучі сади.
В 1907 році на цих землях почали вирощувати виноград. І саме тоді й з’явилася майбутня назва масиву — Виноградар.
Виноградники проіснували тут до початку радянської епохи, а потім їх поступово знищили, щоб очистити землю під забудову. Частина виноградників залишилася, але їх дуже мало, в порівнянні з тим, як було раніше.
В 1971 році, під час дев’ятої п’ятирічки, почалася забудова місцевості. Тож будинки та перші жителі Виноградаря з’явилися саме в цей час. Тоді, на початку 1970х, був план забудови, згідно з яким мали з’явитися будинки на Оболоні, Брест-Литовському проспекті, Святошино та на Виноградарі.
В 1975 році на масиві з’явилися перші жителі. Його поділили на три мікрорайони, кожен з яких містив в собі 9-12 та 16-поверхові будинки. Більш того, масив забудовується й понині. З початку нульових років тут з’явилося декілька новобудов і житлових комплексів. Але їх не так багато, як в інших районах Києва.
Читайте також: Не залишай хвостика вдома: топ-10 місць Києва, де будуть раді вам і вашому улюбленцю
Виноградар вважають екологічно-чистим районом Києва. І це абсолютно справедливо, адже поруч ліс і декілька озер. Крім того, поблизу відсутні шкідливі виробництва. І саме тому місцеві жителі мають можливість дихати насправді чистим повітрям.
На Виноградарі є Синє та Голубе озеро. Перше вважається справжнім дивом природи, адже за легендою воно льодовикового походження. На озері люблять бувати місцеві жителі та мешканці Нивок. А ще, там навіть водиться риба.
Друге, Голубе озеро, знаходиться серед житлових будинків. Воно не таке велике та глибоке, як Синє. Але жителі Виноградаря все одно люблять проводити там час. Єдине, що в озері не можна купатися, на відміну від Синього.
Ще однією особливістю Виноградаря є ліс поблизу. У ньому розташований мотузковий парк, де гуляють з дітьми, а також є зони для пікніка. У вихідні дні ліс користується величезною популярністю серед місцевих жителів. Також, у лісі також катаються на велосипедах. А ще, там хороша зона для пробіжки.
Крім того, на масиві дуже багато дерев. Вони ростуть у кожному дворі, та, здається, оточують людей всюди. Тож цей факт також підтверджує репутацію екологічно-чистого району.
На Виноградарі відносно невисокі ціни на оренду та купівлю житла. І, звісно ж, це привертає нових жителів.
Крім того, район поступово розвивається. Тут побудували торговий центр «Retroville», що значно полегшило життя місцевим жителям, і ще, на його вулицях з’являються нові будинки та магазини. Тож у мешканців Виноградаря нема проблем з закупівлею продуктів та необхідних речей.
У Виноградаря майже відсутні проблеми з транспортним сполученням. Звідси йде багато маршруток у різні частини міста. Крім того, тут є тролейбусна та автобусна лінія. А якщо заглибитися в ліс, то навіть є можливість проїхатися трамваєм. Ще, планується, що на Виноградарі відкриють нові станції метро.
Втім, не дивлячись на це, у пікові години все ж виникають проблеми з транспортом. Справа в тому, що багато жителів масиву працюють в інших районах. Тож виїхати звідси зранку буває складно, бо іноді утворюються затори. А часом транспорт виїжджає переповненим.
Читайте також: Знамениті львів’яни: переможниця Євробачення Руслана Лижичко
На Виноградарі нема величезного вибору розваг, але це не означає, що тут нема що робити. Сама місцевість дуже тиха, тож можна приїхати сюди, щоб цим насолодитися.
На Виноградарі можна відвідати озера та сходити в ліс. Ще, можна прогулятися двориками та подивитися місцеву архітектуру. Крім того, тут є унікальні скульптури.
Частина скульптур належить радянській епосі модернізму. Вони з’явилися ще в 1970х роках, коли масив тільки почав своє життя. Втім, на цьому скульптурний ансамбль не закінчується. В 1990х роках з’явилася серія «Ніч Купала», авторства Любові Муравйової.
В основному, скульптури можна побачити біля Проспекту Свободи – на вулиці Василя Порика або на Проспекті Правди. Також, вони є на Проспекті Георгія Гонгадзе та на вулиці Світлицького.
Крім того, на Виноградарі є кафе та кав’ярні. Тож якщо прогулянки лісом вас не приваблюють, ви все одно зможете знайти собі місце до душі.
Читайте також: ДВРЗ: отдалённый массив Киева с непоэтичным названием
Не дивлячись на те, що масив розвивається, тут є нереалізовані проекти забудови. І деякі з них, в свій час, були досить серйозними.
Одним з таких проектів був Будинок культури. Це мала бути красива й доволі велика будівля. Її почали зводити в 1989 році, але після розпаду СРСР будівництво припинилося. І з тих під будівля стоїть напівзбудованою.
Наразі не можна точно сказати, що стало причиною замороження проекту. Можливо, бракувало коштів. А може, були інші, більш серйозні причини. Серед киян також існує думка, що під час будування викрили суттєві помилки у проекті, але чи так це насправді ніхто не знає.
Ще одним нереалізованим проектом можна вважати метро, адже нові станції на Виноградарі досі не відкрили. Втім, з часом, вони мають відкритися. Але коли це станеться точно наразі невідомо.
Тетяна Шарапова