Колись тут були розташовані дачні маєтки, а зараз це мальовничий парк з озерами. А у самої місцевості доволі красива назва – «Кинь-Ґрусть».
Розповідаємо про те, чим цікава ця паркова ділянка на околиці нашого міста.
Найперші згадки про «Кинь-Ґрусть» датуються ще 1797 роком. Тоді російська імператриця Катерина вирішила відвідати Київ. Вона зупинилася в нашому місті всього на декілька днів, але на честь такої події місцева влада влаштувала пікнік.
Місцем проведення обрали парк на околиці Києва. В ньому розставили столи, привезли найкращу їжу та напої. А на наступний день імператриця вирішила там прогулятися.
Не дивлячись на те, що сама Катерина була у гарному настрої, її супутник, князь Потьомкін, був у дуже поганому гуморі. Скоріш за все, всьому провиною було похмілля після застілля.
Зрештою, ця похмурість набридла імператриці й вона сказала: «Григорий, кинь грусть! Посмотри, какая красота вокруг!». І через це місцина носить таку назву.
Великий Кобзар, в свій час, також не залишив «Кинь-Ґрусть» поза увагою. Але на відміну від імператриці він доволі часто там бував.
Тарас Григорович дуже любив наше місто й намагався зробити все, аби залишитися тут назавжди. І хоча йому цього не вдалося, він все одно часто відпочивав у Києві. І на цей час він зупинявся на Пріорці.
Шевченко дуже захоплювався парком «Кинь-Ґрусть» й проводив у ньому багато часу. Можливо, так він отримував натхнення. А може, це допомагало йому відволіктись від думок.
Читайте також: Приорка: самый малоизвестный район Киева
Не тільки поети й імператори полюбили цю мальовничу місцевість. Вона приваблива також і для художників. І дійсно, там дуже живописно: є цілих три озера, старі високі дерева й гарні краєвиди.
В 19 столітті біля парку жив художник Іван Сошенко. Ще, поруч проживав Фотій Красицький. Місцеві жителі пам’ятають обох цих художників і на їхню честь навіть назвали вулиці поблизу.
Так само місцяни пам’ятають і Тараса Шевченка. На його честь названо площу поблизу, і саме там вже починаються натяки на парк.
Навідуються в парк і сучасні митці. І це не дивно, адже там дійсно дуже гарно й можна отримати заряд натхнення. А ще, там розташовані майстерні Національного союзу художників України.
Деякий час місцевість була популярною і серед дачників. В 19 столітті у території декілька разів змінювався власник. Втім, найбільше запам’ятався відомий видавець Стефан Кульженко. Справа в тому, що наприкінці 19 століття він побудував тут дачне поселення. І саме з тих пір у території є ще друга назва – «Дача Кульженка».
Вхід до парку «Кинь-Ґрусть»
Не дивлячись на те, що фактично парк існував з 1797 року, офіційною датою його заснування вважається 1972 рік. В радянську епоху активно забудовувалася місцевість поблизу, тож, не дивно, що знадобився парк.
На жаль, в часи радянської забудови значну частину парка знищили. Раніше його територіям належали ще площа Шевченка, вулиця Полярна та вулиця Пущаводицька. А в часи СРСР ці території забудували.
Можливо, навіть не дивлячись на це, можна було б зберегти більшу площину парку. Але забудова тільки продовжилася. І на це було декілька причин.
По-перше, людям потрібна була розв’язка. З напливом жителів знадобилося більше транспорту, тож щоб зробити кінцеву тролейбусу довелося пожертвувати деревами.
По-друге, на це значно вплинуло будівництво Інституту геронтології. Зараз він активно працює й допомагає багатьом людям, зокрема, з інших міст. Втім, задля нього знищили значну частину паркового масиву.
Що цікаво, навіть не дивлячись на те, що «Кинь-Ґрусть» офіційно вважається парковою територією, у неї нема чітких кордонів. Там нема чітко оформленого забору, а також майже повністю відсутні клумби. Парк більше нагадує лісову зону, через що, без сумніву, користується популярністю серед місцевих жителів.
Читайте також: Палац дитячого щастя: садочок «Орлятко» київського заводу «Арсенал»
З приходом 21 століття парком почали цікавитися не тільки місцеві жителі й художники, а ще й забудовники. Але останні стикаються з супротивом громади.
Не дивлячись на те, що деяку частину ділянки вдалося забудувати, надалі продовжувати це майже не виходить. І все через протести місцевих жителів.
Читайте також: Туристический гид по Киевской области: село Буки
Так, наприклад, в 2013 році була досить гучна справа зі встановленням паркану у парку. Тоді планувалося, що на його території побудують маєток тодішнього генерала СБУ. Але не судилося.
Місцеві активісти раз за разом ламали паркан, після його встановлення. Спочатку були металеві паркани, які зникали майже одразу після своєї появи. Але пізніше за справу взялися більш серйозно.
Одного дня приїхали два автобуси з поліцією, задля того, щоб не дати вчергове зупинити забудову . І, звісно ж, почалися сутички з місцевими жителями, які тривали два дні. Не дивлячись на те, що бетонний паркан все ж вдалося встановити, на наступний день його повалили. І на цьому спроби забудови закінчилися.
Ще одним гучним скандалом виявилася спроба забудувати відому гірку Крістера. Але й тут перемога була за активістами. Вони виходили на протести, перекривали рух транспорту, словом, робили все, щоб їх почули.
Наразі «Кинь-Ґрусть» залишається популярним парком серед киян. І ті, в свою чергу, роблять все, щоб завадити знищенню цієї території.
Тетяна Шарапова
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
