Вона працює, хоч і залишилася єдиною чинною церквою в Чорнобильській зоні відчуження. Свято-Іллінська святиня — унікальня будівля, побудована ще в другій половині XIX століття, яка незважаючи на значно підвищений довколишній радіаційний фон, досі регулярно проводить молебні. Приваблює релігійний об’єкт своїми особливими іконами, легендами та чудесами, якими оповитий храм.
Згідно з джерелами, Іллінська церква була побудована в 1500-х роках і спочатку мала дерев’яний вигляд. Біля неї розташовувалися парафіяльна школа і будинки церковнослужителів. У 1872 році дерев’яна святиня згоріла, і на її місці спорудили кам’яну, саме ту, яка збереглася до наших днів.
Цікавим фактом є те, що під час побудови нового кам’яного храму, всі віруючі, включаючи жителів Чорнобиля і прилеглих сіл, вимушені були постачати на будівництво продукти, а саме яйця і коров’яче молоко — їх додавали в вапняний розчин, який використовували для скріплення цегляної кладки. Завдяки цьому стіни церкви вийшли дуже міцними.
У 1930 році, Іллінську церкву хотіли знищити, дзвони були скинуті з дзвіниці і розбиті. Служіння на деякий час призупинилося, але церкві вдалося вистояти. У 1930-і роки, приміщення храму використовувалося як склад для зберігання зерна.
В 1941 році при відступі радянських військ під час Другої світової війни церкву намагалися підірвати, але на щастя церква і тоді не зруйнувалася. Богослужіння в храмі відновилося тільки в 1944 році, і тривають до сьогоднішнього дня, хоча й з перервами через атомний вибух.
Читайте также: Церква Мономаха: храм Спаса на Берестові
З травня 1986 року на деякий час служби в Свято-Іллінській церкві призупинилися. Відновлення літургії відбулося наприкінці 1990 року і до 2001 року вона проводилась нерегулярно. Здебільшого, прихожанами храму були учасники ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які вахтово працювали у зоні відчуження та повертанці. Тоді богослужіння у храмі проводив 80-річний священик протоієрей Федір Ленок.
У 2001 році в Свято-Іллінську церкву був призначений постійний священик, корінний чорнобилянин, проієрей Микола Якушин, який доклав чималих зусиль заради відбудови храму.
У 2011 році зусиллями віруючих та за особистої участі отця Миколи поряд із храмом, у приміщенні колишньої початкової школи (яка до радянських часів була церковно-приходською) було відкрито Чорнобильский церковний музей.
У Чорнобильському Свято-Іллінському храмі є ікона Миколи Чудотворця (XVIII ст.), яка вважається чудотворною. Існує легенда, що після аварії на станції в храм почали «навідуватись» грабіжники. Одного разу, підійшовши до ікони, вони раптом побачили перед собою образ живої людини, і в страху втекли, прийнявши його за охоронця. Дзвіночки в кіоті обіч ікони – символ чорнобильських храмів, які зникли з лиця землі. Окрім цього, згідно з переказами ікона не раз рятувала місто від пожеж.
Читайте также: Один из крупнейших соборов Восточной Европы: 7 фактов о Благовещенском храме
Юрій Андрєєв, який керував 26 квітня 1986 року зміною операторів ЧАЕС, якось запитав у Митрополита Київського Володимира: «Чи не буде єрессю створити ікону, де біля Спасителя будуть і ліквідатори аварії?». Виявилося, така ікона являлася йому багато разів уві сні, але він був впевнений, що втілити таку ідею неможливо й у чомусь навіть неправильно, мовляв, це порушення правил багатовікової іконописної традиції. Натомість Блаженніший благословив написання «Чорнобильського Спаса».
По одній стороні, на іконі зображено душі померлих чорнобильців, з іншого – уцілілі ліквідатори аварії. На зображенні вони стоять у респіраторах, з професійним спорядженням: пожежник, співробітник станції, льотчик та медична сестра…Ця ікона часто подорожує по країні, за її допомогою відбувається безліч чудес.
Згідно з переказами старожилів, рівно за десять років до Чорнобильської катастрофи, 26 квітня 1976 року, на небі з’явився образ Богородиці, яка, за словами очевидців, тримала в руках гілочки полину, потім розкидала їх над містом і, у вигляді хмари перемістившись в бік храму, «зависла» над ним і благословила його.
Полин є символом Господніх покарань. Словосполучення «Зірка полин» згадується і в Старому Завіті, і в одкровеннях Іоанна Богослова: «…засурмив і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. … спала вона на третину річок та водні джерела. І ймення зорі тієї — Полин. І стала третина води, як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона».
В Чорнобилі вірять, полин, що впав в 1976 році на землю був попередженням Богородиці про майбутню катастрофу. Ця подія відображена в іконі «Явлення Пресвятої Богородиці жителям Чорнобиля перед аварією»…
Читайте также: Те, чого ви не знали про Собор святого Юра
Неодноразово священики, віряни, туристи та журналісти робили заміри на території церкви і побачене викликало в них здивування: рівень радіації в приміщенні, а також біля церкви в нормі. І навіть у перші роки після аварії, за словами очевидців, він був тут істотно нижчим, ніж довкруги.
Руслана Сторожук
Нагадуємо, що новини без цензури публікуємо в Телеграм 
, підпишись зараз, щоб не пропустити важливе!
[…] […]
[…] […]