Зима, холод, вірусні інфекції та пандемія — це серйозні випробування для імунітету навіть найздоровішої людини. Здоров’я може підвести в будь-який момент, але порятунок можна знайти просто у вашому холодильнику.
Харчування та користь тих чи інших продуктів — це дуже індивідуально. Раніше дізнатись, що потрібно їсти саме вам було майже неможливо для більшості українців: генетичні тести коштували кілька тисяч доларів, а провести їх можна було тільки в західних клініках. Але лише декілька років тому в Україні стався справжній прорив в сфері генної медицини.
У 2016 році в Україні з’явився інноваційний стартап у сфері digital health під назвою Myhelix. На основі сучасних методик він інтерпретує аналіз ДНК для складання індивідуальних рекомендацій по харчуванню. А головне — тепер це доступно кожному.
“Не знаю, як мене могло не занести у сферу генетики та створення генетичних стартапів!” — розповідає 29-річна Дар’я Лосева. Вона молекулярний біолог, генетик, а також СЕО та одна із засновниць компанії Myhelix.
Дар’я, можна сказати, виросла серед анатомічних атласів мами-лікаря, її завжди цікавили можливості та потенціал людського тіла. Вже подорослішав, майбутній генетик пішла навчатися в Київсько-Могилянську академію на факультет природничих наук за спеціалізацією біологія. Під час навчання Дар’я неодноразово вагалася: піти шляхом медика чи науковця. Але зараз, вже даючи інтерв’ю різноманітним виданням, Лосєва зізнається — наукова діяльність та власне генетика були її долею. Майже всі наукові дослідження та відкриття, якими дівчина захоплювалася ще з дитинства, були пов’язані з генетикою: будь то клонування вівці Доллі, завершення проекту Геном людини, чи щось інше.
З усіх біологічних наук саме генетика має найбільш медичне спрямування та є чудовим підґрунтям для практичної реалізації, що для дівчини було дуже важливо. Йдучи за покликом серця Дар’я перейшла в КНУ імені Тараса Шевченка. Там дівчина почала вивчати генетику та молекулярну біологію в ННЦ “Інститут біології та медицини”. Саме в стінах Київського національного університету і з’явилася ідея для інноваційного проекту.
Після магістратури Дар’я, разом зі своєю подругою та колегою Русланою Шадриною почали роботу над своїм проектом, який згодом презентували на “1991 Open Data Incubator” — некомерційному українському інкубаторі, що допомагає початківцям перетворити ідеї на реальні стартапи.
Щоб потрапити в десятку найкращих проектів дівчатам потрібно було пройти купу конкурсів, а у фіналі презентувати свою бізнес-модель інвесторам, які шукають перспективні ідеї. Саме там юні підприємиці знайшли необхідну підтримку для реалізації MyHelix.
Читайте также: Учись, студент: топ-7 популярных вузов Киева
Поява в Україні такого проекту, как MyHelix — це справді визначна подія. Українські вчені, часто чудові спеціалісти з цікавими та революційними ідеями, не завжди розуміють, як створювати бізнес на своїх знаннях.
Це зумовлено тим, що в Україні немає екосистеми стартапів, яка має формуватися ще в ВУЗах, як це поширено на Заході — професори допомагають студентам вигадувати та реалізовувати проекти, вчать роботі у команді, досягати синергії, генерувати ідеї. Завдяки цьому в молодих спеціалістів з’являється досвід побудови бізнес-моделей, валідації гіпотез, пошуку інвестицій. З цієї молоді потім буде формуватися ринок, вони будуть рухати індустрію вперед.
Метою стартапу є популяризація науки у практичному ії застосуванні. Дівчата хотіли створити такий проект, що допоможе людям бути здоровішими та жити довше. Це досягається завдяки тому, що знання аналізу ДНК допомагають виявити сильні та слабкі сторони організму, що дозволяє підібрати для кожної людини особистий, спеціальний, та через це насправді здоровий спосіб життя.
“Здоровий спосіб життя — це процес покращення здоров’я. Але як ми можемо покращити здоров’я, якщо ми не знаємо, що ми конкретно покращуємо в кожному випадку? Зрозумівши, що всі люди різні, ми маємо прийти до того, що практичні рекомендації для кожної людини також будуть змінюватись. Це і є основна мета MyHelix,” — розповідає Дар’я.
Хоч у нашій країні люди не звикли до генетичних тестів, MyHelix с кожним днем набирає обертів і постійно відкриває для себе нові шляхи розвитку. На сьогоднішній день MyHelix вже співпрацює з різноманітними київськими клініками, салонами краси, фітнес-центрами та ресторанами, а аналіз усіх ДНК-тестів проводять у передових наукових лабораторіях Києва, Лондона та Гельсінкі.
Продукт отримує багато позитивних відгуків від користувачів. “Люди пишуть, що завдяки нам вони помітили свої проблеми та дізнались про себе щось нове, — зі вдячністю коментує Дар’я. — Це дуже підтримує та надихає.” Іноді їй дзвонять незнайомі люди з різних частин України, просто щоб висловити підтримку.
Читайте также: Топ-10 молодых предпринимателей Украины, которые добились успеха до 30 лет
Замовити генетичний тест можна на сайті MyHelix. Відправка набору для аналізу здійснюється Новою поштою по Україні та кур’єром — по Києву. Для аналізу не потрібна кров, тільки слина.
Людина надсилає пробірку в лабораторію, там слину аналізують. Вже через 30-60 робочих днів (в залежності від того, який тест ви обрали) в персональному кабінеті висвічуються результати аналізів, які можна завантажити у форматі PDF. Крім того, вам нададуть індивідуальні рекомендації та консультацію генетика або дієтолога.
Ви можете самостійно обрати на сайті тест, що найбільше вас зацікавив або пройти швидке анкетування та обрати з того, що запропонують саме вам.
На даний момент MyHelix пропонує одинадцять генетичних тестів (що, до речі, підходять для всіх типів вегетаріанців і м’ясоїдів), які можна поділити три категорії:
Читайте также: Интернет в любой точке мира и сервис для малышей: топ-10 IT-стартапов Харькова в 2020 году
Хоч MyHelix і пропонує вам список продуктів, що певним чином впливають на ваше здоров’я, треба пам’ятати: цей сервіс не надає вам дієту, він надає вам знання про ваш організм. Ви можете харчуватись як завгодно, але, орієнтуючись на результати тесту, ви будете краще розуміти потреби свого організму та дізнаєтесь яким чином вибудовувати спосіб життя, щоб покращити стан свого здоров’я.
“Генетика — це не чарівна пілюля, це інформація. А що робити з цією інформацією — вже рішення кожного,” — каже Дар’я Лосєва.
Інна Грищенко